Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Лука 5 Bible Online

Лука 5 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Лука 5

¹Одного разу, коли народ юрмився коло нього, щоб почути слово Боже, і він стояв біля Генезаретського озера,

²побачив два човни, що стояли край озера; рибалки вийшли з них і полоскали сіті.

³Він увійшов в один з човнів, що належав Симонові, і попросив його відплисти трохи від землі, а сам, сівши, з човна почав народ учити.

⁴Коли він перестав говорити, сказав до Симона: “Відчали на глибінь та й закиньте ваші сіті на ловитву.”

⁵Озвався Симон і каже: “Наставнику, всю ніч трудились ми й нічого не піймали, але на твоє слово закину сіті.”

⁶Так вони й зробили, і піймали велику силу риби, і їхні сіті почали рватися.

⁷Тоді вони кивнули до своїх товаришів, що були в другім човні, щоб ті прийшли й допомогли їм. Прийшли вони й наповнили обидва човни, аж почали потопати.

⁸Побачивши це Симон Петро, припав до колін Ісуса й каже: “Іди від мене, Господи, бо я грішна людина.”

⁹Жах бо великий огорнув його й усіх, що були з ним, із-за риб, що їх піймали;

¹⁰також і Якова та Йоана, синів Заведея, які були спільниками Симона. Ісус же промовив до Симона: “Не бійся! Віднині людей будеш ловити.”

¹¹І витягши човна на берег, кинули все й пішли слідом за ним.

¹²І от, як він був в однім з міст, з'явився чоловік, увесь у проказі. Побачивши Ісуса, він упав ниць і почав його благати: “Господи, якщо ти хочеш, можеш мене зробити чистим.”

¹³Ісус простягнув руку, доторкнувсь до нього і каже: “Хочу, очисться!” І вмить покинула його проказа.

¹⁴І наказав йому: “Нікому не говори, але йди та покажись священикові і принеси дар за твоє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідоцтво.”

¹⁵Чутка про нього ширилась дедалі більше, і сила людей збігалася, щоб його почути й вилікуватись від своїх недуг.

¹⁶Та він відходив у місця самітні й молився.

¹⁷Раз якось, коли Ісус навчав, були при тому фарисеї та учителі закону, що поприходили з усіх сіл Галилеї та Юдеї і з Єрусалиму; і сила Господня була на ньому, щоб оздоровляти.

¹⁸Аж ось люди несуть на ліжку чоловіка, що був розслаблений; вони шукали способу, як би його внести та перед ним покласти.

¹⁹І, не знайшовши, кудою б його внести через натовп, вилізли на крівлю і крізь череп'яну стелю спустили його з ліжком на середину перед Ісуса.

²⁰Бачивши їхню віру, Ісус мовив: “Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи!”

²¹А книжники та фарисеї почали міркувати: “Хто це такий, що говорить богохульства? Хто може гріхи відпускати, крім одного Бога?”

²²А Ісус же, знаючи думки їхні, відповів їм: “Чому так думаєте в серцях ваших?

²³Що легше, сказати: Відпускаються тобі твої гріхи, — чи сказати: Встань і ходи?

²⁴Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати”, — мовив розслабленому: “Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко та й іди додому.”

²⁵І вмить він устав у них перед очима, взяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, славлячи Бога.

²⁶А всі остовпіли від здивування та прославляли Бога. Вони переповнилися страхом і казали: “Сьогодні бачили ми дивні речі.”

²⁷Після цього він вийшов, побачив митника, Леві на ім'я, що сидів на митниці, і сказав до нього: “Ходи за мною!”

²⁸І той, кинувши все, встав і пішов за ним.

²⁹Потім Леві справив для нього бенкет великий у своїй хаті; була ж там з ними за столом велика сила митарів та інших.

³⁰Фарисеї та їхні книжники нарікали і, звертаючись до його учнів, говорили: “Чого ви з митарями й грішниками їсте й п'єте?”

³¹Ісус у відповідь сказав їм: “Не ті, що при добрім здоров'ї, потребують лікаря, лише — хворі.

³²Я прийшов, не щоб праведників кликати до покаяння, а грішних.”

³³А вони йому сказали: “Учні Йоана постять часто й моляться, так само й учні фарисеїв, а твої їдять та п'ють!”

³⁴Ісус же до них промовив: “Чи ж можете примусити постити весільних гостей, поки молодий з ними?

³⁵Прийдуть дні, коли візьмуть від них молодого, тоді будуть постити в ті дні.”

³⁶Він їм сказав також цю притчу: “Ніхто не відриває латки від нової одежини й не пришиває її до старої, а то порве й нову, і латка від нової не підійде до старої.

³⁷Ніхто також не вливає молодого вина до старих бурдюків, а то нове вино прорве бурдюки, й само вино розіллється, і бурдюки пропадуть.

³⁸Але треба вливати молоде вино до нових бурдюків.

³⁹І ніхто, що п'є старе вино, нового не захоче, бо каже: Старе ліпше.”