Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Второзаконня 21 Bible Online

Второзаконня 21 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Второзаконня 21

¹«Коли в землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посідання, знайдуть убитого, який лежить у полі, і не знати, хто його вбив,

²то нехай твої старші й твої судді вийдуть і зміряють від убитого до міст, що навкруги нього.

³І як знайдуть найближче до вбитого місто, нехай старші того міста візьмуть ялівку, що її ще не брали до роботи, що не ходила ще в ярмі;

⁴і приведуть старші того міста ялівку над потік, який стало пливе, на місце, де не орано й не сіяно ще ніколи, і там над потоком переломлять ялівці карк.

⁵Прийдуть також священики, сини Леві; їх Господь, Бог твій, вибрав служити йому і благословити його ім'ям, і од їхнього вироку залежатиме всяка справа й усяка шкода.

⁶І всі старші того міста, найближчі до вбитого, умиють руки над ялівкою, якій зламано карк над потоком, і промовлять такими словами:

⁷Руки наші не проливали тієї крови, й очі наші не бачили нічого.

⁸Прости твоєму народові Ізраїлеві, що його ти, Господи, визволив, і не допусти, щоб безвинна кров зосталася посеред твого народу Ізраїля. Так буде спокутувана та кров за них,

⁹та й ти змиєш невинну кров з-посеред тебе, зробивши праведне перед очима Господа.

¹⁰Як підеш на війну проти твого ворога, й Господь, Бог твій, віддасть його тобі в руки та й ти, забравши його в неволю,

¹¹побачиш між полоненими вродливу жінку, яка сподобається тобі, і її візьмеш собі за жінку,

¹²то приведеш її до себе в хату. Нехай вона обстриже собі голову й обітне собі нігті,

¹³і скине з себе невільницьку одежу та й, сидячи в твоїй хаті, нехай плаче по своєму батькові й по своїй матері цілий місяць; і тоді можна тобі ввійти до неї й стати її чоловіком, а вона буде тобі за жінку.

¹⁴Коли ж би вона потім тобі не подобалася, то ти її відпустиш вільну; за гроші не маєш права її продати, ані поводитися з нею жорстоко, бо ти позбавив її вінка.

¹⁵Як у чоловіка будуть дві жінки, одна улюблена, а друга нелюба, і вони породять йому синів — улюблена й нелюба, — а проте син нелюбої вродиться перший,

¹⁶то коли він віддаватиме своє майно синам у спадщині, неможна йому буде об'явити первородним сина улюбленої перед сином нелюбої, справжнім первородним.

¹⁷Він мусить визнати первородним сина нелюбої і дати йому подвійну пайку з усього, що має; бо він первенець його сили, і йому належиться право первородства.

¹⁸Якщо в когось буде непокірливий і бунтівничий син, що не слухається голосу ні батька, ні матері; і хоч вони напучують його, а він не слухає їх,

¹⁹тоді батько-мати нехай візьмуть його і припровадять до старійшин міста, до брами своєї оселі,

²⁰і скажуть старшим міста: Оцей наш син непокірливий і бунтівничий, він не слухається нашого голосу, гульвіса й п'яниця.

²¹Тоді всі люди міста закидають його камінням на смерть. Так викорінюватимеш зло з-поміж себе, і ввесь Ізраїль, почувши те, матиме страх.

²²Як за кимсь буде переступ, гідний смерти, і він буде покараний на смерть, а ти повісиш його на палі,

²³то нехай його труп не зостанеться вночі на палі; ти мусиш його поховати того ж дня; бо повішений (на палі) — то прокляття Боже, і ти не опоганюй твоєї землі, що її Господь, Бог твій, хоче дати тобі в посідання.»