Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Второзаконня 28 Bible Online

Второзаконня 28 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Второзаконня 28

¹«Як будеш уважно слухати голос Господа, Бога твого, виконуючи старанно всі його заповіді, що їх заповідаю тобі сьогодні, то Господь, Бог твій, поставить тебе високо над усіма народами землі,

²і всі ці благословення зійдуть на тебе та здійсняться на тобі, якщо слухатимешся голосу Господа, твого Бога.

³Благословен будеш у місті й благословен на полі;

⁴благословен буде плід твого лона і плід твоєї землі і плід твоїх тварин, великорослого та дрібного скоту.

⁵Благословен буде твій кошик і твоя діжа.

⁶Благословен будеш, увіходивши, й благословен будеш, виходивши.

⁷Твоїх ворогів, які стануть проти тебе, Господь розіб'є перед тобою; одним шляхом вони вийдуть проти тебе, а сімома шляхами втікатимуть від тебе.

⁸Господь повелить благословенню, щоб воно було з тобою в твоїх коморах і в усякім ділі рук твоїх, та поблагословить тебе в землі, що її Господь хоче тобі дати.

⁹Господь поставив тебе для себе як народ святий, як клявся тобі, — коли виконуватимеш заповіді Господа, Бога твого, та й ходитимеш його дорогами.

¹⁰І всі народи землі побачать, що тебе названо іменем Господнім, і боятимуться тебе.

¹¹І дасть тобі Господь ущерть: плід твого лона, плід твого скоту, плід твого поля на землі, що її Господь, Бог твій, клявся твоїм батькам дати тобі.

¹²Господь відчинить для тебе свою благодатну скарбницю, небо, щоб послати в пору свою дощ тобі на землю і щоб благословити всяке діло рук твоїх; і ти позичатимеш багатьом народам, сам же не позичатимеш ні в кого.

¹³Господь поставить тебе на чолі, не позаду, і будеш завжди йти лиш угору, не йтимеш униз ніколи, — але як слухатимешся заповідей Господа, Бога твого, які заповідаю тобі сьогодні, щоб ти додержував і виконував їх;

¹⁴і не відхилявся, ні праворуч ні ліворуч від усіх слів, що їх заповідаю сьогодні, та щоб не ходив за іншими богами й не служив їм.

¹⁵Коли ж не слухатимешся голосу Господа, Бога твого, і не виконуватимеш пильно всіх заповідей його й установ, які заповідаю тобі нині, то спадуть на тебе всі ті прокляття й спостигнуть тебе:

¹⁶Проклят будеш у місті і проклят будеш на полі.

¹⁷Проклят буде твій кошик і твоя діжа.

¹⁸Проклят буде плід твого лона й плід твоєї землі та й те, що приведе тобі худоба й що вродиться в тебе в кошарі.

¹⁹Проклят будеш, як увіходитимеш, і проклят будеш, як виходитимеш.

²⁰Господь зішле на тебе прокляття, замішання й страх у всякому ділі твоїх рук, доки не загинеш і не зникнеш притьмом за твої лихі вчинки; за те, що покинув мене.

²¹Господь наведе на тебе чуму, доки вона тебе цілком не згладить із землі, куди ти йдеш, щоб зайняти її.

²²Господь поб'є тебе сухотами і пропасницею, запаленням і жаром, посухою й сажкою та зоною, і все те вчепиться тебе, поки не згинеш.

²³Твоє небо, що в тебе над головою, стане міддю, а земля, що під тобою, залізом.

²⁴Замість дощу сипатиме Господь тобі на землю порохи та пісок, які падатимуть на тебе, аж поки не зникнеш.

²⁵Господь віддасть тебе на поталу ворогам твоїм; одним шляхом виступатимеш проти них, а сімома втікатимеш від них, і станеш страховищем для всіх царств земних.

²⁶Твій труп стане поживою всякому птаству небесному й звірю земному, та й нікому буде їх відганяти.

²⁷Господь поб'є тебе єгипетською болячкою, вередами, коростою й паршами, й ти не здолаєш вилікуватися з них.

²⁸Господь поб'є тебе шалом, сліпотою й божевіллям,

²⁹так що ходитимеш навпомацки опівдні, як ходить сліпий у темряві, і ніяка справа тобі не пощастить; ти зазнаєш тільки гнету й заздрости, та й нікого не буде, щоб тебе рятувати.

³⁰Засватаєш жінку, а візьме її собі інший; збудуєш хату, а жити в ній не будеш; насадиш виноградник, а користатися з нього не будеш.

³¹Вола твого заріжуть перед твоїми очима, й ти не їстимеш з нього; твого осла заберуть у тебе, й він не повернеться більше тобі; твоїх овець пооддають твоїм ворогам, і нікому буде помогти тобі.

³²Твоїх синів і твоїх дочок пооддають іншому народові і твої очі бачитимуть це та й плакатимуть щодня по них, та ти будеш безсильний.

³³Врожай із твого поля й усю твою працю їстиме народ, якого ти не знаєш; а тебе будуть повсякчасно тільки гнітити й утискати.

³⁴Ти втратиш розум на вид того, що побачать очі твої.

³⁵Поб'є тебе Господь лихими болячками на колінах і на голінках, від підошви аж до тім'я, і ти не спроможешся вигоїтись,

³⁶Поведе Господь тебе й твого царя, що його поставиш над собою, до народу, якого ні ти не знав, ні твої батьки; і служитимеш у нього іншим богам, дереву та каменю,

³⁷і зробишся дивовищем, приказкою та посміховиськом серед усіх народів, до яких приведе тебе Господь.

³⁸Багато насіння нестимеш на поле, а мало збиратимеш, бо пожере його сарана.

³⁹Насадиш і обробиш виноградники, а вина не питимеш і не назбираєш нічого, бо черва поїсть усе.

⁴⁰Оливкове дерево буде в тебе по цілім твоїм краю, та не намастишся олією, бо маслини пообпадають.

⁴¹Сини й дочки вродяться в тебе, але твоїми вони не будуть, бо підуть у неволю.

⁴²Всі твої дерева й усі плоди твоєї землі сарана поз'їдає.

⁴³Приходень, що серед тебе, зноситиметься дедалі вище й вище над тобою, а ти падатимеш дедалі нижче й нижче.

⁴⁴Він тобі позичатиме, ти ж не будеш йому позичати; він буде головою, а ти будеш хвостом.

⁴⁵Отак упадуть на тебе всі ці прокляття, і гонитимуть за тобою, і поразять тебе, поки не загинеш; бо ти не послухався голосу Господа, Бога твого, і не додержав заповідей і установ його, які він тобі заповідав.

⁴⁶І будуть ці прокляття на тобі та на твоєму потомстві ознакою і дивом повіки.

⁴⁷За те, що ти не служив весело Господеві, твоєму Богові, радіючи серцем у всіх достатках,

⁴⁸служитимеш твоїм ворогам, які Господь пошле на тебе, — в голоді, у спразі, в наготі, терпівши в усьому нестаток; вони накладуть тобі залізне ярмо на шию, поки не знищать тебе.

⁴⁹Господь підійме проти тебе народ іздалека, з кінця землі, що злетить на тебе, мов орел; народ, мови якого ти не розумієш;

⁵⁰народ із жорстоким виглядом, який не вважає на старих і не має милосердя до дітей;

⁵¹який пожере плід твоєї скотини й урожай твоєї землі, поки не знищить тебе; який не зоставить тобі ні зерна, ні вина, ні олії, ні того, що приведе тобі худоба, ні того, що вродиться в твоїй кошарі, поки не вигубить тебе.

⁵²Він стане облогою навколо всіх твоїх міст, аж поки не впадуть по всій твоїй країні високі й укріплені мури, що на них ти покладався; він обляже всі твої міста по всій твоїй країні, що її Господь, Бог твій, дасть тобі.

⁵³Ти їстимеш плід свого лона, тіло своїх синів і своїх дочок, які Господь, Бог твій, дасть тобі під час облоги та натиску, коли тіснитиме тебе твій ворог.

⁵⁴Найніжніший і найм'якшого серця чоловік між вами споглядатиме з-під лоба на рідного брата й на любу жінку та решту дітей, що зоставив їх живими,

⁵⁵щоб не дати нікому з них тіла власних дітей, які їстиме сам; бо не зосталось у нього нічого під час облоги й тиску, коли тіснитиме тебе твій ворог по всіх твоїх містах.

⁵⁶Найніжніша й найделікатніша між вами жінка, що, випещена й розніжнена, не наважувалася ступити босою ногою на землю, позиратиме з-під лоба на свого коханого чоловіка, на свого сина й на свою дочку,

⁵⁷задля породільної пліви й задля дітей, що їх має породити; бо вона з'їсть їх потайки з-за браку всього під час облоги й тиску, коли буде тіснити тебе твій ворог по твоїх містах.

⁵⁸Як не виконуватимеш старанно всі слова закону, що їх списано в цій книзі і не боятимешся отого славного й страшного імени: Господа, Бога твого,

⁵⁹то Господь нашле на тебе й на твоє потомство надзвичайні кари, кари великі й в'їдливі: тяжкі й довготривалі недуги.

⁶⁰Та й наведе на тебе всі єгипетські пошесті, яких ти так боїшся; і вони причепляться до тебе.

⁶¹А ще наведе Господь на тебе всяку іншу недугу й усяку іншу язву, що про них не написане в книзі цього закону, — поки не згинеш;

⁶²і зостанеться вас мало, дарма що було вас багато, як зір небесних; бо ти не послухався голосу Господа, Бога твого.

⁶³І як радів вами Господь, коли чинив вам добре й намножував вас, так радітиме, коли стане вигублювати вас та винищувати; таким робом ви будете відірвані від землі, куди йдете, щоб її зайняти.

⁶⁴Господь розсіє вас між усіма народами, від кінця землі до кінця землі; там служитимеш іншим богам, яких ти не знаєш, ні ти, ні твої батьки, — дереву й каменю.

⁶⁵Та між тими народами спокою ти не зазнаєш, і твоя стопа не знайде місця спочинку; Господь вкладе там у тебе лякливе серце, і згасатимуть твої очі, й душа умліватиме.

⁶⁶Життя повисне перед тобою, немов на нитці, ти лякатимешся вночі й удень; не будеш певний свого життя.

⁶⁷Вранці казатимеш: Коли б уже настав той вечір! — а ввечері говоритимеш: І де він, той ранок? — від страху, що опаде твоє серце, і від того всього, що побачать очі твої.

⁶⁸Та й приведе тебе Господь назад у Єгипет, на човнах, по тій дорозі, про яку був сказав тобі: Не смієш уже більше бачити її! І виставлять вас там як рабів і рабинь твоїм ворогам на продаж, але нікому буде вас купувати.

⁶⁹Це слова союзу, що його Господь заповідав Мойсеєві заключити з синами Ізраїля, у землі Моав, окрім того союзу, який був заключив з ними на горі Хорив.»