Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Второзаконня 5 Bible Online

Второзаконня 5 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Второзаконня 5

¹Скликав Мойсей усього Ізраїля й промовив до нього: «Слухай, Ізраїлю, установи й рішення, що їх оце сьогодні виголошую до твоїх вух, вивчай і пильнуй їх, щоб виконували їх.

²Господь, Бог наш, заключив з нами союз на Хорив-горі.

³Не з нашими батьками заключив союз цей, а з нами, таки з нами, що ось тутечки сьогодні всі живі.

⁴Віч-на-віч розмовляв Господь з вами на горі з-посеред полум'я.

⁵Я тоді стояв між Господом та вами, щоб об'явити вам слово Господнє, бо ви злякалися перед вогнем і не зійшли на гору. Він же сказав:

⁶Я — Господь, Бог твій, що вивів тебе з Єгипетської землі, з дому неволі.

⁷Нехай не буде в тебе інших богів, крім мене.

⁸Не робитимеш собі ніякого тесаного боввана, подобину того, що на небі вгорі, ані того, що на землі внизу, ні того, що в водах під землею.

⁹Не падатимеш ниць перед ними й не служитимеш їм, бо я — Господь, Бог твій, ревнивий Бог, що караю беззаконня батьків на дітях до третього й четвертого покоління, тих, що ненавидять мене,

¹⁰і творю милість до тисячного покоління тим, що люблять мене й мої заповіді бережуть.

¹¹Не вимовлятимеш імени Господа, Бога твого, надармо, бо Господь не вважатиме безвинним того, хто закликає ім'я його надармо.

¹²Додержуй день суботній, святкуючи його, як заповідав тобі Господь, Бог твій.

¹³Шість день можна тобі працювати й робити всяке твоє діло;

¹⁴сьомий же день — відпочинок Господеві, Богові твоєму; не робитимеш ніякого діла сам, ані твій син, ані дочка твоя, ні раб твій, ні рабиня твоя, ані приходень, що у воротях у тебе, щоб твій раб і твоя рабиня спочили, як і ти.

¹⁵Пам'ятай, що ти був рабом у Єгипетській землі і що Господь, Бог твій, вивів тебе звідтіля потужною рукою і простягнутим рам'ям; тим і заповідав тобі Господь святкувати день суботній.

¹⁶Шануй батька твого й матір твою, як заповідав тобі Господь, Бог твій, щоб довго тобі жити й бути щасливим на землі, що її Господь, Бог твій, дає тобі.

¹⁷Не вбивай.

¹⁸Не чужолож.

¹⁹Не кради.

²⁰Не свідчи неправдиво проти твого ближнього.

²¹Не пожадай жінки твого ближнього. Не зазіхай на дім твого ближнього, ні на поле його, ні на раба, ні на рабиню його, ні на вола, ні на осла його, ні на будь-що, що належить до твого ближнього.

²²Оці слова промовив Господь до всієї вашої громади під горою, з-серед полум'я, з хмар і з темряви, грімким голосом, і не додавав до них нічого. Написав він їх на двох кам'яних таблицях і дав їх мені.

²³Якже ви почули голос із-посеред темряви, а гора запалала полум'ям, тоді ви всі приступили до мене, всі родоначальники ваших поколінь і старші ваші,

²⁴і промовили до мене: Ось Господь, Бог наш, показав нам свою славу й свою велич, та й голос його з-посеред полум'я ми чули. Тепер ми впевнилися, що Господь заговорив до людини, й вона може зостатися живою.

²⁵Отже, чого ж би нам вмирати? Таж оце величезне полум'я пожере нас! Коли нам довше доведеться слухати голос Господа, Бога нашого, помремо.

²⁶Хто ж бо, справді, між усіма смертними чув колись, як ми, голос Бога живого, який говорив з-посеред полум'я, і зостався живим?

²⁷Приступи ти і слухай усе, що Господь, Бог наш, говоритиме; а потім ти перекажеш нам усе, що Господь, Бог наш, промовить до тебе, і ми вислухаємо й виконаємо.

²⁸Почув Господь ваші слова, як ви промовляли до мене, і сказав мені: Чув я слова цього народу, який говорив до тебе; все, що вони казали, добре.

²⁹Якби ж то в них та було таке серце, щоб мали острах передо мною та й завжди пильнували всіх моїх заповідей! Вони були б щасливі, вони самі й діти їхні, повіки!

³⁰Піди лишень, скажи їм: Вернітесь до своїх наметів!

³¹А ти залишися тут коло мене, бо я хочу викласти тобі всі заповіді, установи й рішення, що маєш їх навчити, щоб вони виконували їх на землі, яку даю їм у посілість.

³²Пильнуйте ж та робіть, як заповідав вам Господь, Бог ваш; не відступайте ні праворуч, ні ліворуч.

³³Ви мусите в усьому ходити дорогою, яку заповідав вам Господь, Бог ваш, щоб жити вам і зазнати щастя та довгого віку на землі, що її займете.»