Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Йоан 1 Bible Online

Йоан 1 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Йоан 1

¹Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог.

²З Богом було воно споконвіку.

³Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.

⁴У ньому було життя, і життя було — світло людей.

⁵І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява.

⁶Був чоловік, посланий Богом, ім'я йому — Йоан.

⁷Прийшов він свідком — свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували.

⁸Не був він світло — був лише, щоб свідчити світло.

⁹Справжнє то було світло — те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ.

¹⁰Було у світі, і світ ним виник — і світ не впізнав його.

¹¹Прийшло до своїх, — а свої його не прийняли.

¹²Котрі ж прийняли його — тим дало право дітьми Божими стати, які в ім'я його вірують;

¹³які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише — від Бога народилися.

¹⁴І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили — славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.

¹⁵Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене.»

¹⁶Від його повноти прийняли всі ми — благодать за благодать.

¹⁷Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа.

¹⁸Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, — той об'явив.

¹⁹Ось Йоанове свідчення, коли то юдеї були до нього послали з Єрусалиму єреїв та левітів, спитати його: «Хто ти?»

²⁰А він зізнався, не заперечив; зізнався: «Я — не Христос.»

²¹То вони спитали його: «Що ж — Ілля ти?» — «Ні», мовив він. «Пророк ти?» — «Ні», відказав він.

²²Тоді вони йому: «То хто ж ти такий — щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?»

²³Промовив: «Я — голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, — як ото пророк Ісая сказав.»

²⁴Були ж посланці з фарисеїв.

²⁵Отож спитали його, мовивши до нього: «Чого ж бо христиш, коли єси ні Христос, ані Ілля, ані пророк?»

²⁶Йоан же їм у відповідь: «Водою я хрищу. Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте;

²⁷він наступить після мене, а я йому не гідний розв'язати й ремінця сандалі.»

²⁸Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Йоан христив.

²⁹Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає.

³⁰Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене.

³¹І не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об'явлений був він.»

³²Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним.

³³І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, — той і христить Святим Духом.

³⁴І я бачив і засвідчив: Він — Син Божий.»

³⁵Другого дня знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів.

³⁶Угледівши ж Ісуса, який надходив, — мовив: «Ось Агнець Божий.»

³⁷Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом.

³⁸Обернувшися ж Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж йому: «Равві, — що в перекладі означає: Учителю, — де перебуваєш?»

³⁹Відрік він їм: «Ходіть та подивіться.» Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в нього. Було ж близько десятої години.

⁴⁰Андрій, брат Симона Петра, був одним із тих двох, що, почувши Йоана, пішли за ним.

⁴¹Зустрів він спершу брата свого Симона й мовив до нього: «Ми знайшли Месію, — що у перекладі означає: Христос.»

⁴²І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти — Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», — що у перекладі означає: Петро (Скеля).

⁴³Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.»

⁴⁴А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового.

⁴⁵Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, — Ісуса Йосифового сина, з Назарету.»

⁴⁶Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.»

⁴⁷Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства.»

⁴⁸Натанаїл же йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею.»

⁴⁹Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти — Син Божий, ти — цар Ізраїлів.»

⁵⁰Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що я повідав тобі: Бачив я тебе під смоковницею, — то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те.»

⁵¹І сказав до нього: «Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих, як висходять та сходять на Сина Чоловічого.»