Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Йоан 19 Bible Online

Йоан 19 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Йоан 19

¹Забрав тоді Пилат Ісуса та й звелів його бичувати.

²А вояки, сплівши вінок із тернини, вклали йому на голову ще й зодягли його у багряницю

³і, підступаючи до нього, казали: «Радуйся, царю юдейський!» І били його в обличчя.

⁴Знову вийшов Пилат надвір і до них промовляє: «Ото виводжу вам його, щоб ви знали, що я жадної провини на ньому не знаходжу.»

⁵І вийшов Ісус у вінку терновім та в багряниці. І сказав їм Пилат: «Ось чоловік!»

⁶Та скоро побачили його первосвященики та слуги, закричали: «Розіпни! Розіпни!» Каже Пилат їм: «Беріть його ви і розіпніть, я бо жадної провини не знаходжу на ньому.»

⁷А юдеї йому: «У нас є закон, і за законом мусить він умерти, бо він із себе Сина Божого зробив.»

⁸Як почув те слово Пилат, стривожився ще дужче.

⁹Повернувся він ще раз у преторію та й каже Ісусові: «Звідкіля ти?» Не дав же йому Ісус одвіту.

¹⁰«Зо мною не розмовляєш, — каже йому Пилат, — чи не знаєш, що в мене влада відпустити тебе і влада розіп'ясти тебе?»

¹¹І відрік Ісус: «Не мав би ти надо мною ніякої влади, якби тобі не було дано згори. Через те на отому, хто мене тобі видав, більший гріх.»

¹²Від тієї хвилини шукав Пилат можливости, як би його відпустити. Але юдеї кричали: «Відпустиш його, то не будеш кесаревим другом! Усяк, хто з себе робить царя, кесареві спротивляється!»

¹³Тож зачувши ті слова, вивів Пилат Ісуса і сів на судівське сидіння, на місці, яке має назву Літостротон, а по-єврейському — Гаввата.

¹⁴А був то день, коли споготовлювали Пасху, близько шостої години. І каже до юдеїв: «Ось цар ваш.»

¹⁵Ті ж закричали: «Геть! Геть! Розіпни його!» А Пилат їм: «Маю я вашого царя розіп'ясти?» І відповіли первосвященики: «Нема в нас царя, тільки кесар!»

¹⁶І тоді видав він його їм на розп'яття.

¹⁷І забрали вони Ісуса; і, несучи для себе хрест, вийшов він на місце, зване Череп, а по-єврейськи Голгота,

¹⁸де його і розіп'яли, а з ним двох інших: по одному з кожного боку, Ісуса ж — посередині.

¹⁹Пилат же звелів написати напис і на хресті його примістити. Написано було: «Ісус Назарянин Цар Юдейський.»

²⁰Багато з юдеїв читали той напис, місце бо, де розп'ято Ісуса, було близько міста. Написано ж напис було по-єврейському, по-грецькому і по-римському.

²¹Тож первосвященики юдейські мовили до Пилата: «Не пиши: Цар Юдейський, — але, що він сказав: Я — Цар Юдейський!»

²²Та Пилат відрік: «Що написав я, те написав.»

²³Тоді вояки, розіп'явши Ісуса, узяли його одіж та й зробили чотири частини, по одній частині кожному воякові, і хітон. Та був хітон не пошитий, лише ввесь від верху тканий.

²⁴Тому домовилися між собою: «Не дерімо його, а киньмо на нього жереб, на кого впаде.» А тим же мало здійснитись Писання: «Мою одіж розділили між собою, на шату ж мою кинули жереб.» Отож і вчинили так вояки.

²⁵А при хресті Ісусовім стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина.

²⁶Бачивши Ісус матір і біля неї учня, що стояв, — а його ж любив він, — мовить до матері: «Жінко, ось син твій.»

²⁷А тоді й до учня мовить: «Ось матір твоя.» І від тієї хвилі учень узяв її до себе.

²⁸А по тому Ісус, знавши, що все вже довершилося, щоб здійснилось Писання, промовив: «Спраглий я!»

²⁹Стояла ж посудина, сповнена оцтом. От і подали йому до уст настромлену на тростину губку, просяклу оцтом.

³⁰І, скоштувавши оцту, вимовив Ісус: «Звершилось»; і схиливши голову, віддав духа.

³¹Через те, що це була п'ятниця, отже, щоб не залишилися в суботу тіла на хресті, — бо був Великдень тієї суботи, — то юдеї попросили Пилата, щоби переламали їм голінки й познімали з хреста.

³²Отож вояки прийшли і переламали першому голінки і другому, який був з ним розіп'ятий.

³³Та коли підступили до Ісуса й побачили, що він уже мертвий, то голінок не перебивали йому,

³⁴лиш один з вояків проколов йому списом бік. І потекла негайно ж кров — і вода.

³⁵І той, який бачив, свідчить те, і правдиве свідчення його; і він знає, що говорить правду — щоб ви теж увірували.

³⁶Бо сталося те, щоб Писання здійснилось: «Кістка його не буде поламана.»

³⁷А й інше Писання каже: «Споглядатимуть на того, кого прокололи.»

³⁸Після того Йосиф Ариматейський, що був учнем Ісусовим, — але потайки, страхався бо юдеїв, — удався до Пилата з проханням, щоби забрати тіло Ісуса. І дозволив Пилат. Прийшов він, отже, і забрав Ісусове тіло.

³⁹А надійшов і Нікодим, який раніше приходив уночі до нього, та й приніс мішанину з смирни та алое, мірок зо сто.

⁴⁰І взяли вони тіло Ісуса та обв'язали його запашним полотном, як то ховають за юдейським звичаєм.

⁴¹А був на тому місці, де розіп'яли його, сад, а в саду тому — нова гробниця, в якій нікого ще не клали.

⁴²Ось там, з огляду на юдейське споготування і що гробниця була поблизу, — покладено Ісуса.