Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Йоан 21 Bible Online

Йоан 21 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Йоан 21

¹По тому Ісус з'явився своїм учням при Тиверіядському морі. З'явився ж так:

²Симон Петро, Тома, на прізвисько Близнюк, Натанаїл з Кани Галилейської, сини Заведеєві та ще двоє інших його учнів були разом.

³Тож каже до них Симон Петро: «Іду ловити рибу.» А ті йому: «Підемо й ми з тобою.» Отож пішли і сіли в човен. Тієї ночі, однак, не вловили нічого.

⁴А як настав уже ранок, стояв над берегом Ісус, та не знали учні, що то — Ісус.

⁵Каже до них Ісус: «Дітоньки, чи маєте що з'їсти?» Ті йому відповіли: «Ні.»

⁶Тоді він каже до них: «Закиньте лишень сіті праворуч від човна, то знайдете.» І закинули, та неспроможні були вже і витягнути їх: така була там сила риби!

⁷Каже тоді отой учень, що його любив Ісус, до Петра: «То — Господь!» Симон же Петро, вчувши, що то Господь, підперезав одежу, був бо роздягнений, — та й кинувся в море!

⁸А інші учні припливли човном, — були бо неподалеку від землі, ліктів зо двісті, — та й притягнули сіті з рибою.

⁹Коли, отже, вийшли на землю, бачать — жар розкладено, а на ньому риба й хліб.

¹⁰І мовить їм Ісус: «А принесіть тієї риби, що ви її тепер наловили.»

¹¹Пішов Симон Петро, витягнув на землю сіті, повні великої риби — сто п'ятдесят три! — і хоч стільки її було, сіті не перервалися.

¹²Мовить до них Ісус: «Ходіть но снідати!» І ніхто з учнів не зважився його питати: «Хто ти?» — знали бо, що то Господь.

¹³Підходить тоді Ісус, бере хліб, роздає їм, а й рибу теж.

¹⁴Це втретє вже з'явивсь Ісус учням по тому, як з мертвих воскрес.

¹⁵Коли ж поснідали, каже Ісус до Симона Петра: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене більш, ніж оці?» — «Так, Господи, — відрікає той йому, — ти знаєш, що люблю тебе.» Тож мовить йому: «Паси мої ягнята!»

¹⁶І знову, вдруге каже до нього: «Симоне Йонин! Чи любиш мене?» «Так, Господи, — відвічає йому, — ти знаєш, що люблю тебе.» І мовить йому: «Паси мої вівці!»

¹⁷І втретє йому каже: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене?» І засмутився Петро, що аж утретє його питає: «Чи любиш мене», — то й каже йому: «Господи, ти все знаєш, ти знаєш, що тебе люблю!» І каже йому Ісус: «Паси мої вівці!

¹⁸Істинно, істинно говорю тобі: Коли ти молодший був, то підперізувався сам і ходив, куди сам бажав. А як постарієшся, то руки свої простягнеш, і підпереже тебе інший та й поведе, куди ти не схочеш.»

¹⁹Сказав же він це, вказуючи, якою то смертю прославить Бога. І промовивши те, сказав йому Ісус: «Іди за мною!»

²⁰І обернувшись, бачить Петро, що за ним іде учень, що його любив Ісус і що під час вечері схилився йому на груди та й запитав: «Господи, хто той, що тебе зрадить?»

²¹Тож побачивши його Петро, каже Ісусові: «Господи, а цей що?»

²²«Якщо я хочу, — відрікає йому Ісус, — щоб залишився він, аж поки я прийду, то яке тобі до того діло? Ти йди за мною!»

²³Отож розповсюдилась чутка серед братів, мовляв, не вмре отой учень. Та не сказав йому Ісус, що не вмре, лише так: «Якщо я хочу, щоб залишився він, аж поки я прийду, то яке тобі до того діло?»

²⁴Це той учень, який оте свідчить і який оте написав, і знаємо, що його свідчення — правдиве.

²⁵Є багато ще й іншого, що сподіяв Ісус, — та якби оте все поодинці записати, то, гадаю, і самий світ не змістив би написаних книг. Амінь.