Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Діяння 14 Bible Online

Діяння 14 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Діяння 14

¹В Іконії вони ввійшли, як звичайно, в юдейську синагогу й промовляли так, що увірувала велика сила юдеїв і греків.

²Юдеї ж, які зоставилися невірними, підбурили й роз'ятрили настрій поган проти братів.

³Та все ж таки Павло й Варнава перебули досить часу, одважно промовляючи у Господі, який свідчив слову своєї благодаті й зізволяв, що знаки й чудеса творились їх руками.

⁴І розділився народ у місті: одні пристали до юдеїв, другі ж тримались апостолів.

⁵Коли ж погани і юдеї разом з їхньою старшиною кинулися, щоб їм заподіяти зневагу та їх каменувати,

⁶вони, збагнувши це, втекли в міста Лікаонські, Лістру та Дербу й околицю,

⁷і там звіщали Євангелію.

⁸У Лістрі сидів один чоловік, недужий на ноги, кульгавий від утроби матері своєї, який не ходив ніколи.

⁹Він слухав, як Павло говорив; глянувши на нього пильно і, побачивши, що він мав віру, щоб спастися,

¹⁰сказав голосом великим: «Устань на твої ноги просто!» Той скочив і почав ходити.

¹¹Як же народ побачив, що Павло зробив, підняв свій голос, гукаючи по-лікаонському: «Боги в людській подобі зійшли до нас.»

¹²І назвали Варнаву Зевсом, а Павла Гермесом, бо цей мав провід у слові.

¹³І от жрець Зевса, що перед містом, привів до брами биків з вінками й хотів разом з народом принести жертву.

¹⁴Довідавшись про це апостоли, Варнава та Павло, роздерли на собі одежу й кинулись між народ, кричачи:

¹⁵«Люди добрі, що це ви робите? Таж і ми такі самі, як ви, люди, що проповідуємо вам, щоб ви від цих марнот навернулись до живого Бога, який створив небо й землю, і море, й усе, що є в них,

¹⁶який за минулих поколінь дозволяв усім народам ходити своїми шляхами,

¹⁷хоч і не лишив себе без усякого свідоцтва, добро творячи, даючи вам з неба дощ та врожайні пори, сповняючи харчами й радощами серця ваші!»

¹⁸Таке кажучи, ледве народ спинили, щоб не приносили їм жертви.

¹⁹Аж тут з Антіохії та Іконії надійшли юдеї, які, привабивши на свій бік чернь, каменували Павла й виволікли геть за місто, думавши, що він умер.

²⁰Та коли учні його обступили, він устав і повернувсь у місто. Наступного дня вийшов з Варнавою в Дербу.

²¹А як звістили Євангелію в тім місті й придбали чимало учнів, повернулись назад у Лістру, Іконію й Антіохію,

²²підсилюючи серця учнів і заохочуючи твердо триматись віри, бо через багато страждань нам треба ввійти в царство Боже.

²³Вони настановили їм по церквах старших, а після молитви і посту, передали їх Господеві, в якого ті увірували.

²⁴І перейшовши Пісідію, прибули в Памфілію.

²⁵Звістивши слово в Пергії, спустились в Атталію,

²⁶а звідтіля відпливли в Антіохію, звідкіль були віддані ласці Божій на діло, яке довершили.

²⁷Прибувши ж і зібравши Церкву, розповідали все, що Бог учинив з ними та як він відчинив поганам двері віри.

²⁸І перебули з учнями чимало часу.