Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 До Римлян 3 Bible Online

До Римлян 3 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

До Римлян 3

¹В чому вищість юдея? Або яка користь з обрізання?

²Велика з кожного погляду: їм бо, насамперед, були довірені пророцтва Божі.

³Що ж бо, коли деякі не повірили? Хіба ж їхня невірність знищить вірність Божу?

⁴Ясно, що ні! Треба визнати радше, що Бог правдомовний, а кожний чоловік брехливий, як написано: «Щоб ти оправдався у твоїх словах і переміг, коли будуть тебе судити.»

⁵Коли ж наша неправедність виявляє Божу праведність, то що скажемо? Чи ж Бог є несправедливий — по-людському говорю! — коли наводить гнів свій?

⁶Зовсім ні! Бож як би Бог мав світ судити?

⁷Та коли Божа правда моєю неправдою більше сяє, йому на славу, то нащо мене ще як грішника судити?

⁸Чому ж тоді деякі нас очорнюють і деякі говорять, нібито ми кажемо: «Робімо зло, щоб із нього вийшло добро»? На таких суд справедливий.

⁹То що ж? Маємо перевагу? Зовсім ні! Бож ми перед тим обвинуватили юдеїв і греків, що вони всі під гріхом,

¹⁰як написано: «Немає справедливого, ані одного!

¹¹Немає тямущого, немає, хто шукав би Бога.

¹²Усі з дороги збилися, зробилися нікчемні! Немає, хто добро творив би, ані одного!

¹³Їхнє горло — гріб відкритий, до обману язик їх схильний, отрута гадюча у них під губами.

¹⁴Уста у них прокльонів повні і гіркоти.

¹⁵Щоб проливати кров, швидкі їхні ноги.

¹⁶На їхніх дорогах злидні і руїна.

¹⁷Вони не відають дороги миру.

¹⁸Немає Божого остраху у них перед очима.»

¹⁹Ми ж знаємо, що все, що закон говорить, тим, які під законом, говорить, щоб усякі уста замкнулись і щоб увесь світ визнав себе винним перед Богом,

²⁰бо ніхто не оправдається перед ним ділами закону: законом бо гріх пізнається.

²¹Тепер же без закону з'явилася Божа справедливість, засвідчена законом і пророками;

²²справедливість Божа через віру в Ісуса Христа для всіх, хто вірує, бо нема різниці.

²³Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої,

²⁴і оправдуються даром його ласкою, що через відкуплення, в Ісусі Христі:

²⁵якого видав Бог як жертву примирення, в його крові, через віру, щоби виявити свою справедливість відпущенням гріхів колишніх,

²⁶за час довготерпіння Божого, щоби виявити свою справедливість за нинішнього часу, — щоб він був справедливий і усправедливлював того, хто вірує в Ісуса.

²⁷Де ж тоді хвальба? Вона виключена. — Яким законом? Діл? Ні, але законом віри.

²⁸Бо ми вважаємо, що чоловік оправдується вірою, без діл закону.

²⁹Хіба Бог — тільки юдеїв, а не й поган? Авжеж, і поган,

³⁰бо є лиш один Бог, що оправдує обрізаних завдяки вірі і необрізаних через віру.

³¹То, значить, вірою ми касуємо закон? Ні, навпаки, ми його стверджуємо.