Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 II до Корінтян 10 Bible Online

II до Корінтян 10 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

II до Корінтян 10

¹Я ж сам, Павло, особисто благаю вас лагідністю і ласкавістю Христа, — я, коли присутній між вами, — покірний, а коли від вас далеко, сміливий супроти вас.

²Прошу ж вас, щоб коли до вас прийду, не довелося мені сміливо вживати тієї певности, яку думаю відважно показати супроти деяких, що собі уявляють, начебто ми руководилися чисто тілесними спонуками.

³Ми живемо як люди, але не воюємо із спонук тілесних,

⁴бо зброя нашої боротьби не тілесна, а сильна в Бозі на зруйнування твердинь; ми руйнуємо задуми

⁵і всяку гордість, що повстає проти спізнання Бога, і беремо в полон усякий розум на послух Христові;

⁶ми також готові покарати всякий непослух, як тільки ваш послух буде звершений.

⁷Ви дивитеся на зовнішній вигляд. Коли хтось певний, що він Христовий, нехай розміркує ще раз у самім собі, що так, як він Христовий, так само й ми.

⁸Бо якби я хвалився занадто нашою владою, що її нам Господь дав на збудування, а не на руїну вашу, я б не соромився,

⁹— щоб не здавалося, що намагаюся листами вас налякати.

¹⁰Листи його, мовляв, важкі та повні сили, але виглядом тіла він недолугий, і мова його — жалюгідна.

¹¹Такий нехай знає: які ми словом у листах неприсутніми, такі й будемо ділом присутніми.

¹²Ми не відважуємося рівняти себе чи прирівнювати до деяких із тих, які самі себе поручають; та їм, які міряють самих себе на собі самих та прирівнюють самих себе до себе самих, бракує глузду.

¹³Ми ж не будемо хвалитися надмірно, але за мірою правила, що його Бог призначив як мірку, щоб аж до вас прибути.

¹⁴Ми бо не розтягаємося над міру, а воно було б так, якби ми до вас не прибули; ми ж таки й справді до вас прибули з Євангелією Христовою.

¹⁵Не хвалимося також і чужими трудами над міру, але маємо надію, що й ми, коли ростиме ваша віра, звеличимося між вами за нашим правилом над міру;

¹⁶і звіщатимемо Євангелію ген поза вами, не хвалившися готовим на чужому полі.

¹⁷А хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.

¹⁸Бо не той випробуваний, хто себе самого поручає, а той кого Бог поручає.