Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 I до Солунян 2 Bible Online

I до Солунян 2 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

I до Солунян 2

¹Самі ж ви знаєте, брати, що наш прихід до вас не був даремний;

²але хоч ми перед тим зазнали страждань та зневаг, як вам відомо, у Филиппах, Бог наш дав нам сміливість проповідувати вам Божу Євангелію з великою запопадливістю.

³Бо наша заохота не має в собі ні облуди, ні нечистоти, ані підступу.

⁴Але, як Бог, визнавши нас гідними, доручив нам Євангелію, так ми й говоримо, стараючись подобатися не людям, а Богові, який випробовує серця наші.

⁵Та й не було в нас ніколи лестивого слова, як знаєте, ані таємної зажерливої думки. Бог тому свідок!

⁶Ми не шукали від людей слави, ні від вас, ані від інших,

⁷хоч і могли, як апостоли Христові, бути тягарем вам. Ми, навпаки, були лагідні між вами. Як годувальниця піклується про своїх дітей,

⁸так і ми, з палкого до вас почуття, раді були передати вам не лише Божу Євангелію, а й власні душі; такими дорогими ви нам стали.

⁹Ви пам'ятаєте, брати, про наш труд та про працю: вночі і вдень ми працювали, щоб з вас когось не обтяжити, та проповідували вам Божу Євангелію.

¹⁰Ви й Бог свідки, як свято, справедливо й бездоганно ми поводилися між вами, віруючими.

¹¹Самі знаєте, як ми кожного з вас, мов батько своїх дітей,

¹²просили, умовляли й заклинали жити достойно перед Богом, який вас кличе до свого Царства і слави.

¹³І тому ми також дякуємо Богові безперестанку за те, що ви, ледве почувши від нас слово Боже, прийняли його не як слово людське, а як воно є справді — як Боже слово, що й діє у вас, віруючих.

¹⁴Ви бо, брати, почали наслідувати Божі Церкви, що в Юдеї у Христі Ісусі, бо й ви терпіли те саме від ваших земляків, як і вони від юдеїв,

¹⁵які і Господа Ісуса вбили, і пророків, і нас переслідували, чим вони й Богові не подобалися, і усім людям супротивні.

¹⁶Вони забороняють нам до поган говорити, щоб ті спаслися, тож повсякчасно доповнюють свої провини. Врешті спіткав їх гнів.

¹⁷А ми, брати, розлучені з вами на коротку хвилину обличчям, не серцем, старалися щоскоріш побачити ваше обличчя: така наша туга за вами.

¹⁸Тому хотіли прийти до вас, таки я, Павло, — раз і вдруге, та сатана перешкодив нам.

¹⁹Яка бо наша надія або радість, або вінець слави, як не ви, перед Господом нашим Ісусом, у день його приходу?

²⁰Так! Ви — наша слава й наша радість.