Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 II Послання Петра 2 Bible Online

II Послання Петра 2 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

II Послання Петра 2

¹Були в народі й пророки неправдиві, як і між вами будуть учителі ложні, які введуть погубні єресі й, відрікшися Владики, що відкупив їх, наведуть на себе скору погибель.

²Сила людей піде слідом за їхньою розбещеністю, і через них дорога правди буде зневажатися.

³У зажерливості, оманними словами торгуватимуть вони вами; засуд на них уже здавна не бариться, і погибель не дрімає.

⁴Бо коли Бог не пощадив ангелів, які були згрішили, а кинув у пекло й передав їх до темної безодні, щоб їх тримати на суд;

⁵і коли він не пощадив старовинний світ, — а зберіг вісім душ, з яких був Ной, цей проповідник правди, — і навів потоп на світ безбожних;

⁶і коли він, щоб дати приклад безбожникам майбутнім, міста Содом і Гомору обернув у попіл, засудив їх на загладу цілковиту;

⁷коли він вирятував праведного Лота, якого пригнітала розбещена поведінка беззаконників,

⁸— бо праведник, живучи між ними, мучився день-у-день бувши праведною душею, глядівши і слухавши беззаконних учинки, —

⁹то Господь знає, як визволяти побожних від спокуси, неправедних же, призначених для кари, тримати на день суду;

¹⁰особливо тих, які лише шукають брудних похотей тіла і зневажають Всевладу. Зухвалі та нахабні, вони не бояться кидати наклепи на величчя,

¹¹тоді як ангели, хоч силою і міццю більші, не виносять на них перед Господом зневажливого осуду.

¹²Вони, мов нерозумна тварина, що з природи на те й родиться, щоб її ловили й нищили, зневажаючи те, чого не розуміють, у тлінні своїм будуть знищені

¹³і зазнають кари як відплати за несправедливість. Вони повсякденні розкоші за щастя вважають, — брудні й мерзенні, насолоджуються у своїх облудах, бенкетуючи собі з вами.

¹⁴Очі в них сповнені перелюбом і грішать безнастанно; вони зваблюють нестійкі душі; серце в них до зажерливости вправне, — діти прокляття!

¹⁵Вони, покинувши дорогу просту, заблудили, ідуть слідом за Валаамом, сином Беора, що милувався у неправедній заплаті,

¹⁶тож дознав докору за власний переступ: ослиця, німа, підяремна, заговорила людським голосом і спинила безум пророка.

¹⁷Вони — джерела безводні, хмари, хуртовиною гонені. Для них приготована чорна пітьма.

¹⁸Верзуть вони пусті нісенітниці, розбещеними похотями тіла приваблюють людей, які ледве що втекли від тих, які проводять життя у блуді.

¹⁹Вони обіцяють їм волю, самі раби зіпсуття, бо хто ким був переможений, того він і невільником став.

²⁰Бо коли ті, що, спізнавши Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, втекли від погані світу, а знов обплутані нею, їй улягають, то останнє їхнє гірше, ніж перше.

²¹Ліпше було б їм дороги справедливости не спізнати, аніж, спізнавши, відвернутися від переданої їм святої заповіді.

²²З ними трапилося те, про що приповідка влучно каже: «Пес повернувся до своєї блювотини», або: «Свиня, вимита, качається у грязюці.»