Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Судді 5 Bible Online

Судді 5 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Судді 5

¹І заспівала того дня Девора з Вараком, сином Авіноама, примовляючи:

²“Коли в Ізраїлі волосся запускають, коли народ іде у битву доброхітно, благословіте Господа!

³Ось слухайте, царі, і ви, князі, вважайте! Я заспіваю Господеві, я воздам хвалу Господеві, Богові Ізраїля.

⁴Ой Господи, коли ти рушив був із Сеїру, коли виступив єси з полів едомських, земля здригнулась, небо краплями бризнуло, й хмари ринули водою.

⁵Гори стряслись перед обличчям Господнім, отой Синай перед лицем Господа, Бога Ізраїля.

⁶За днів Шамгара, сина Аната, за днів Яели дороги опустіли, і подорожні мусіли ходити обхідними стежками.

⁷Князі в Ізраїлі перевелися, їх не стало, покіль не встала ти, Деворо, в Ізраїлі не встала матір'ю.

⁸Нових богів собі вибирали, і ось війна у брамі. Ледве щита чи списа видно було в Ізраїлі на сорок тисяч!

⁹Серце моє до дуків Ізраїля, до доброхітних у народі, — благословіте Господа!

¹⁰Ой ви, що їздите звичайно на ослицях білих, ви, що сідаєте на килимах і ви, що мандруєте шляхами, співайте!

¹¹Голосніш від лучників, що при водопійлах стада зганяють; там прославлятимуть Господні благодійства, благі діла його оруди в Ізраїлі; тоді Господній люд зійшов до брами.

¹²Прокиньсь, прокиньсь, Деворо! Прокиньсь, прокинься, заспівай пісню! Встань Вараче, і веди твоїх бранців, сину Авіноама!

¹³Тоді й останні стали немов вельможі, народ Господній став витязем!

¹⁴З Ефраїму спустились у долину, за тобою ж слідкував Веніямин зо своїм народом. З Махіру прийшли полководці, та й від Завулона ті, що держать берла.

¹⁵Князі, що в Іссахарі, з Деворою; і Іссахар такий, як і Варак, у долину кидались вони слідом за ним. Та в загонах Рувима вагалися люди вельми.

¹⁶Чому ти серед кошар розлігся? Щоб слухати серед отар сопілку? Поміж загонами Рувима довго серце вагалось.

¹⁷Гілеад розсівся за Йорданом; а Дан — чого ж він при кораблях перебуває? Ашер сидить при лукомор'ї, при затоках своїх зостався.

¹⁸Завулон же, люд, що на смерть життям своїм важив, і Нафталі на плоскогір'ях країни.

¹⁹Прийшли царі та й заходилися воюватись; зчинили битву царі ханаанські під Танаахом, при Мегіддо-водах, здобичі-срібла не здобули.

²⁰З неба зчинили битву зорі, з путей своїх ударили проти Сісери.

²¹Потік Кішон ухопив їх, потік старовинний, потік Кішон! Благослови, душе моя, силу Господню!

²²Тоді задудніли кінські копита, як гонили-мчали їхні потужні.

²³Кленіть Мероз, сказав ангел Господній, кленіть його мешканців гірко, бо не прийшли на поміч Господеві, на поміч Господеві витязями.

²⁴Благословенна Яела серед жінок, дружина Хевера, кенія, благословенна серед жінок, що в шатрах.

²⁵Води прохав, вона ж молока подала, у пишній чаші піднесла сметани.

²⁶Рукою ж по кілок сягнула, правицею за молотком трударів, та й ударила Сісеру і голову йому пробила, наскрізь пробила, скроню йому прошила.

²⁷До ніг її він похилився, упав, простягнувся; до ніг її похилився, повалився, — де поточився, там і впав, бездушний.

²⁸Через вікно, вихилившись, виглядає, мати Сісери дивиться крізь ґрати: Чому загаялась його колісниця, не приходить? Чому забарилися його повози?

²⁹Найрозумніша з її князівен їй і відповідає, сама до себе стиха промовляє:

³⁰Певно знайшли, певно паюють здобич: по дівчині, по дві на кожного вояка. Барвисті тканини для Сісери, барвисті гаптовані тканини. По дві гаптованих тканин на шию кожному здобиччю.

³¹Так хай загинуть, Господи, всі твої вороги! А ті, що тебе люблять, хай будуть немов сонце, що сходить у повній силі.” — І край мав спокій сорок років.