Read Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) Буття 31 Bible Online

Буття 31 - Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) bible

Буття 31

¹Почув же Яків слова синів Лавана, що говорили: Яків забрав все, що (було) нашого батька, і з того, що (було) нашого батька, зробив усю цю славу.

²І побачив Яків лице Лавана, і ось не було до нього як вчера і третого дня.

³Сказав же Господь до Якова: Повернися до землі твого батька і до твого роду, і буду з тобою.

⁴Виславши ж Яків, покликав Лію і Рахиль на рівнину де (були) отари,

⁵і сказав їм: Бачу я лице вашого батька, що не є до мене як учора і третого дня. Бог же мого батька був зі мною.

⁶І ви ж знаєте, що всією моєю силою я послужив вашому батькові.

⁷А ваш батько обманув мене, перемінив і мою зарплату десяти овець, і не дав йому Бог мені вчинити зло.

⁸Коли так сказав: Пасасте буде твоя зарплата, і родяться всі вівці пасасті; коли ж сказав: Біле буде твоєю зарплатою, і родяться всі вівці білі.

⁹І Бог відібрав всю скотину вашого батька і дав їх мені.

¹⁰І сталося, коли вівці парувалися, і я побачив їх в сні моїми очима, і ось козли і барани крапчасті і пасасті і крапчасто переполасі скакали на овець і кіз.

¹¹І сказав мені Божий ангел у сні: Якове; я ж сказав: Що є?

¹²І сказав: Поглянь твоїми очима, і подивись на козлів і баранів крапчастих і пасастих і крапчасто переполасих, що скачуть на овець і кіз. Бо я побачив те, що тобі робить Лаван.

¹³Я є Бог, що зявився тобі в божому місці, де ти мені там помазав стовп і помолився там мені молитвою. Нині, отже, встань і вийди з цієї землі, і йди до землі твого народження, і буду з тобою.

¹⁴І відповівши, Рахиль і Лія сказали йому: Немає нам більше часті чи насліддя в хаті нашого батька.

¹⁵Чи не як чужинки вважалися ми ним? Бо продав нас і зїв як страву наші гроші.

¹⁶Усе багатство і славу, яку забрав Бог у нашого батька, буде нам і нашим дітям. Тепер, отже, що сказав тобі Бог, чини.

¹⁷Вставши ж, Яків взяв своїх жінок і своїх дітей на верблюдів,

¹⁸і забрав ввесь свій маєток і ввесь свій посуд, що придбав у Месопотамії, і все своє, щоб відійти до свого батька Ісаака до Ханаанської землі.

¹⁹Лаван же пішов стригти своїх овець. Вкрала же Рахиль ідоли свого батька.

²⁰Скрив же Яків Лаванові сирійцеві, щоб не сповістити йому, що відходить,

²¹і він відійшов і все, що його, і перейшов ріку, і пішов до гори Галаад.

²²Сповіщено же Лавану сирійцеві третого дня, що втік Яків,

²³і взявши всіх своїх братів з собою, гнався слідом за його дорогою сім днів, і наздігнав його в горі Галаад.

²⁴Прийшов же Бог вночі у сні до Лавана сирійця і сказав йому: Вважай на себе, щоб часом не сказав ти Якову злого.

²⁵І наздігнав Лаван Якова. Яків же поставив своє шатро на горі. Лаван же розставив своїх братів в горі Галаад.

²⁶Сказав же Лаван Якову: Що ти зробив? Чому ти скрито втік, і обікрав мене, і забрав моїх дочок, як полонених мечем?

²⁷І якщо б ти мені звістив, відіслав би я тебе з радістю і з музиками, тимпанами і гітарами.

²⁸Чи не вдостоївся я поцілувати моїх дітей і дочок. Тепер же безглуздо вчинив ти.

²⁹І тепер моя рука має силу зло тобі вчинити. Але Бог твого батька вчера сказав мені кажучи: Стережися, щоб часом не сказав ти Якову злого.

³⁰Тепер отже іди. Бо думкою ти задумав відійти до дому свого батька. Чому викрав ти моїх богів?

³¹Відповівши ж, Яків сказав Лаванові: Бо я сказав: Щоб часом не відібрав ти твоїх дочок від мене і все, що в мене.

³²Пізнавай, що твого є у мене, і візьми. І не впізнав у нього нічого. І сказав Яків: В кого лиш знайдеш твоїх божків, не житиме перед нашими братами. Не знав же Яків, що його жінка Рахиль їх викрала.

³³Увійшовши ж Лаван до хати Лії, пошукав і не знайшов. І вийшовши з хати Лії, шукав і в домі Якова і в домі двох рабинь, і не знайшов. Ввійшов же і до хати Рахилі.

³⁴Рахиль же взяла ідоли і поклала їх до верблюджого сідла і сіла на них.

³⁵І сказала свому батькові: Не бери за зле пане, не можу встати перед тобою, бо у мене є за звичаєм жінок. Пошукав же Лаван по всій хаті і не знайшов ідолів.

³⁶Розгнівався же Яків і сварив на Лавана. Відповівши ж, Яків сказав Лаванові: Яка моя несправедливість і який мій гріх, що ти за мною гнався,

³⁷і що перешукав ти ввесь мій посуд? Що знайшов ти з усього посуду мого дому? Поклади тут перед твоїми братами і моїми братами, і хай розсудять між обома нами.

³⁸Це мені двадцять літ, що я є з тобою. Твої вівці і твої кози не були без ягнят. Баранів твоїх овець я не зїв;

³⁹вбитого звірем я тобі не приніс, я відшкодував сам вкрадене вдень і вкрадене вночі.

⁴⁰В день я був палений спекою і морозом вночі, і сон відійшов від моїх очей.

⁴¹Цих мені двадцять літ, які я був у твоїм домі, я працював для тебе чотирнадцять літ за двох твоїх дочок, і шість літ за твоїх овець, і змінив ти мою зарплату десятьох ягниць.

⁴²Якщо б не Бог мого батька Авраама був у мене і страх Ісаака, нині ж порожним відіслав би ти мене. Моє приниження і труд моїх рук побачив Бог, і оскаржив тебе вчора.

⁴³Відповівши ж Лаван сказав Якову: Дочки, мої дочки, і сини мої сини, і скотина моя скотина, і все, що ти бачиш, є моїм і моїх дочок. Що сьогодні зроблю їм, чи їхнім дітям, яких породили?

⁴⁴Тепер, отже, ходи завіщаймо завіт, я і ти, і буде свідком між мною і тобою. Сказав же йому: Ось немає з нами нікого, хай бачить Бог, свідок між мною і тобою.

⁴⁵Взявши ж камінь Яків поставив його як стовп.

⁴⁶Сказав же Яків своїм братам: Зберіть каміння. І зібрали каміння і зробили могилу, і поїли і попили там на могилі. І сказав йому Лаван: Ця могила сьогодні свідчить між мною і тобою.

⁴⁷І назвав її Лаван Могила свідчення, Яків же її назвав: Могила свідок.

⁴⁸Сказав же Лаван Якову: Ось ця могила і стовп, який я поклав між мною і тобою, свідчить ця могила, і свідчить цей стовп. Задля цього названо її імя: Могила свідчить,

⁴⁹і Бачення, бо сказав: Хай бачить Бог між мною і тобою, бо розійшлися один від одного.

⁵⁰Якщо упокориш моїх дочок, якщо візьмеш жінок над моїми дочками, гляди, немає нікого з нами.

⁵¹

⁵²Бо якщо і я не перейду до тебе, ані ти не перейдеш до мене поза цю могилу і цей стовп на зло,

⁵³Бог Авраама і Бог Нахора судить між нами.

⁵⁴І поклявся Яків за страхом свого батька Ісаака. І приніс Яків жертву на горі, і закликав своїх братів, і їли і пили і спали на горі.

⁵⁵Вставши ж, Лаван вранці поцілував своїх синів і своїх дочок, і поблагословив їх, і повернувшись, Лаван пішов до свого місця.