Read Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) Плач Єремії 2 Bible Online

Плач Єремії 2 - Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) bible

Плач Єремії 2

¹Як потемнив у своєму гніві Господь дочку Сіон. Він скинув з неба на землю славу Ізраїля і не згадав підніжжя своїх ніг в дні свого гніву.

²Господь затопив не пощадивши всю красу Якова, знищив у своїм гніві укріплення дочки Юди, приліпив до землі, опоганив її царів і її володарів.

³Розбив у гніві своєї люті всякий ріг Ізраїля, повернув взад свою правицю від лиця ворога і запалив полумя в Якові як огонь, і він пожер все, що довкруги.

⁴Він натягнув свій лук як ворог, скріпив свою правицю як противник і забив все любе моїм очам в шатрі дочки Сіону, вилив свій гнів як огонь.

⁵Господь став наче ворогом, затопив Ізраїля, затопив його замки, знищив його твердині і помножив в дочки Юди принижену і прибиту.

⁶І Він розсипав його поселення наче виноград, знищив його празники. Господь вчинив, щоб в Сіоні забуто празники і суботу і розгнівив сердитістю свого гніву царя і володаря і священика.

⁷Господь відкинув свій жертівник, скинув свою святиню, розбив рукою ворога мур його визначних домів. Голос видали в господньому домі як у день празника.

⁸І Господь повернувся, щоб знищити мур дочки Сіону. Він витягнув мірило, не відвернув своєї руки від топтання, і передстіння заголосило, і разом послаб мур.

⁹Її брами прибиті до землі, він знищив і розбив її засуви, її царя і її володарів між народами. Немає закону. І її пророки не побачили видіння від Господа.

¹⁰Сіли на землю, замовкли старці дочки Сіону, посипали порох на їхню голову, підперезалися мішками, звели до землі старшин дівчат в Єрусалимі.

¹¹Заникли мої очі від сліз, стривожилося моє лоно, на землю вилилася моя слава за розбиття дочки мого народу, коли забракло немовлята і дитини на дорогах міста.

¹²Своїм матерям сказали: Де пшениця і вино? Коли вони зникали як ранені на дорогах міста, коли виливалися їхні душі на лоно їхніх матерів.

¹³Що тобі засвідчу, чи що уподібню до тебе, дочко Єрусалиме? Що до тебе прирівняю і як тебе потішу, дівчино, дочко Сіоне? Бо великою стала чаша твого побиття. Хто тебе вилікує?

¹⁴Твої пророки побачили для тебе марне і безумність і не відкрили твоєї неправедности, щоб повернути твій полон, і побачили для тебе марні здобутки і вигнання.

¹⁵Заплескали над тобою руками всі, що проходять дорогою, засичали і покивали своєю головою на дочку Єрусалиму: Чи це місто, про яке говорять: Вінець слави, радість всієї землі?

¹⁶Відкрили проти тебе свої уста всі твої вороги, засичали і заскреготали зубами, сказали: Ми його пожерли, одначе це день, якого ми очікували, ми його знайшли, ми побачили.

¹⁷Господь зробив те, що задумав, сповнив свої слова, які заповів від давних днів, знищив і не пощадив, і над тобою зрадів ворог, Він підняв ріг твого гнобителя.

¹⁸Їхнє серце закричало до Господа. Мури Сіону, зведіть слези як потоки в день і вночі. Не дай собі спочити, хай не замовчить твоє око, дочко.

¹⁹Встань радій в ночі на початку твоєї сторожі, вилий як воду твоє серце перед лицем Господа, підніми до Нього твої руки за душу твоїх немовлят, що знесилені голодом на початку всіх виходів.

²⁰Поглянь, Господи, і подивися кого Ти так обібрав. Чи жінки їстимуть плід їхнього лона? Різник зробив збирання. Чи забєш в господній святині священика й пророка?

²¹Заснули на дорозі землі дитина і старець. Мої дівчата і мої молоді впали від меча. Ти забив у дні твого гніву, Ти зарізав, не пощадив.

²²Ти скликав як на день празника мої поселення довкруги, і не стало в дні господнього гніву того, що спасається, і остається, як я скріпив і помножив всіх моїх ворогів.