Read Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) Варуха 6 Bible Online

Варуха 6 - Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) bible

Варуха 6

¹Через гріхи, якими ви згрішили перед Богом, ви будете попроваджені до Вавилону полоненими Навуходоносором вавилонським царем.

²Отже, ввійшовши до Вавилону, будете там багато літ і довгий час аж до семи родів, а після цього Я виведу вас звідти з миром.

³Тепер же побачите у Вавилоні сріблих і золотих і деревяних богів, яких носять на раменах, що наводять страх на народи.

⁴Отже, не бійтеся, щоб і ви, відсторонюючись від чужинців, відсторонилися і хай вас не охопить страх від них,

⁵бачачи нарід впереді і позаду себе, що їх почитають, а скажіть в умі: Тобі належиться покланятися, Владико.

⁶Бо мій ангел є з вами, а він досліджує ваші душі.

⁷Бо їхній язик виструганий митцем, а вони позолочені і посріблені, брехливі і не можуть говорити,

⁸і так наче для прикрашеної дівчини, беручи золото, приготовляють вінці на голови їхніх богів.

⁹І буває, що часом священики забирають від своїх богів золото і срібло і вживають для себе самих, а дадуть з них і тим, розпусницям, що під дахом.

¹⁰А вони їх прикрашують як людей одежами, сріблих і золотих і деревяних богів. Ці ж не спасаються від іржі і молів.

¹¹Як вони зодягнені багряною одіжжю, обтирають їхнє лице через хатний порох, якого на них є багато.

¹²І він має скипетр як людина, суддя країни, який не вигублює того, що грішить проти нього.

¹³А має меч в правиці і сокиру, а вона його не спасає від війни і злодіїв.

¹⁴Звідти є явним, що вони не є богами. Отже, не бійтеся їх.

¹⁵Бо так як розбитий людський посуд стає непотребом, такими є їхні боги, як вони поставлені в домах.

¹⁶Їхні очі є повні пороху від ніг тих, що входять.

¹⁷І так як для когось, що зневажив царя, є загороджені двори, наче виведеному на смерть, так священики скріплюють їхні доми дверима і замками і засувами, щоб не були ограблені злодіями.

¹⁸Засвічують світила і більше ніж собі, з яких вони ніяке не можуть бачити.

¹⁹Бо вони наче поліно, що в хаті, а їхні серця, кажуть, є облизані, як плазуни з землі їдять їх і їхню одіж вони не відчувають.

²⁰Вони почорніли на своїх лицях від диму, що в домі.

²¹На їхнє тіло і на голову сідають лилики, ластівки і птахи, так само ж і коти.

²²Звідси пізнаєте, що вони не є богами. Отже, не бійтеся їх.

²³Бо золото, що лежить на прикрасу, якщо хто не зітре (з нього) ржі, воно не заблистить. Бо вони ані не відчували коли були відливані.

²⁴За всяку ціну купують тих, в яких немає духа.

²⁵Без ніг вони носяться на раменах виказуючи власну нечесність людям, а й їхні слуги засоромлюються, томущо як колись впаде на землю, самі встати (не можуть).

²⁶Ані само собою він не порушиться, якщо хтось його поставить стояти, ані якщо буде нахилений, не випростується, але їм ставиться дари так як мертвим.

²⁷Жертвами ж, які їм віддані послуговуються їхні священники. Так само ж і жінки засолюючи з цього не дають ані бідному, ані немічному. До їхніх жертов доторкаються відлучена і та, що щойно народила.

²⁸Отже, знаючи з цього, що вони не є богами, не бійтеся їх.

²⁹Бо як можуть назватися богами? Бо жінки служать сріблим і золотим і деревяним богам.

³⁰І в їхніх домах священики сидять, маючи роздерту одіж і оголені голови і бороду, (і) їх голови непокриті.

³¹А вони ревуть кричачи перед їхніми богами так як дехто на тризні мерця.

³²Забравши з їхньої одежі священики зодягають своїх жінок і дітей.

³³Вони не зможуть віддати, ані коли терплять щось злого, ані коли добре. Вони не можуть поставити царів, ані забрати.

³⁴Так само, ані не можуть дати багацтво, чи мідь. Якщо хтось помолившись до них молитвою, не дасть, не домагатимуться.

³⁵Людину від смерти не спасають, ані не визволять малого від сильного.

³⁶Сліпу людину не привернуть до видіння, не визволять людину, що є в біді.

³⁷Вдову не помилують, ані не зроблять добро сироті.

³⁸Деревяні і позолочені і посріблені (боги) є подібними до каменя з гори, а ті, що їм служать завстидаються.

³⁹Отже, як можна думати чи називати їх богами?

⁴⁰А ще і як їх халдеї обещещують, вони, коли бачать німого, що не може говорити, принісши до Вила, моляться, як до того, що спроможний чути, щоб він заговорив,

⁴¹і вони, зрозумівши, не можуть їх оставити, бо не мають зрозуміння.

⁴²А жінки оперезані шнурками на дорогах сидять, палять полову.

⁴³Коли якась з них притягнена кимось з проходячих переспить, ганьбить ближню, бо вона не удостоїлася так як і та, ані її шнурок не був розірваний.

⁴⁴Все, що в них стається, брехливе. Отже, як можна вважати чи називати їх богами?

⁴⁵Вони зроблені теслями і золотарями. Нічим іншим не стають від того, чим митці бажають щоб вони були.

⁴⁶І ті, що їх творять не стають довговічними. Як же може ними створене бути богами?

⁴⁷Бо вони оставили брехню і погорду тим, що пізніше прийдуть.

⁴⁸А коли на них найде війна і зло, священики радяться між собою куди з ними сховаються.

⁴⁹Отже, як не можна збагнути, що не є богами, ті, що не спасають себе від війни, ані від зла?

⁵⁰Бо будучи деревяними і позолоченими і посрібленими пізнається з цього, що вони брехливі. Всім народам і царям буде явним, що вони не є богами, але діла людських рук, і в них немає ніякого божого діла.

⁵¹Отже, кому не є відомим, що вони не є богами?

⁵²Бо вони не поставлять царя країни, ані не дають людям дощ,

⁵³а свій суд не судять, ані не визволяють обидженого, будучи безсилі. Вони так як круки між небом і землею.

⁵⁴Бо коли огонь впаде на дім деревяних чи позолочених чи посріблених богів, їхні священики втечуть і спасуться, а вони всередені згорять так як поліна.

⁵⁵А царям і воякам вони не протиставитимуться.

⁵⁶Отже, як можна сприймати чи думати, що вони є богами?

⁵⁷Ані від злодіїв, ані від розбійників не спасуться деревяні й посріблені й позолочені боги, з яких сильні забирають золото й срібло і підуть, взявши одіж, що на них, ані вони самим собі не поможуть.

⁵⁸Тому краще бути царем, що виказує свою мужність, чи в хаті потрібним посудом, яким послуговується власник, ніж фальшивими богами, чи й дверима в домі, що спасають те, що в ньому є, радше ніж фальшивими богами, і деревяним стовпом в царськім домі, радше ніж фальшивими богами.

⁵⁹Бо сонце і місяць і звізди, будучи ясними і післаними на потребу, є послушні.

⁶⁰Так само і блискавка, коли зявиться, вона є гарною. Через це і вітер дме в кожній країні.

⁶¹І коли хмарам Бог прикаже піти на всю вселенну, вони виповняють приказане. А огонь післаний згори винищити гори і ліси, чинить приказане.

⁶²А ці, ані видом, ані своїми силами не є подібні.

⁶³Тому ані не можна вважати, ані не (можна) називати їх богами, коли вони не є спроможні, ані суд судити, ані робити людям добро.

⁶⁴Отже, знаючи, що вони не є богами, не бійтеся їх.

⁶⁵Бо царів вони, ані не прокленуть, ані не поблагословлять.

⁶⁶А знаки в народах на небі не покажуть, ані не засяють як сонце, ані не засвітяться як місяць.

⁶⁷Кращі від них звірі, які можуть собі помогти втечею до сховки.

⁶⁸Отже, ніяким способом нам не є явним, що вони є богами. Тому не бійтеся їх.

⁶⁹Бо так як в городі страшак нічого не стереже, такі їхні деревяні і позолочені і посріблені боги.

⁷⁰Тому то їхні деревяні і позолочені і посріблені боги подібні й до колючого дерева в городі, на яке сідає всякий птах, так само ж і до мертвого покиненого в темряві.

⁷¹А від порфіри і мармору, які на них гниють, пізнаєте, що вони не є богами. Вони ж вкінці будуть зїджені, і буде ганьба в країні.

⁷²Отже, кращою є праведна людина, що не має ідолів, бо буде далекою від ганьби.