Read Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) Числа 11 Bible Online

Числа 11 - Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) bible

Числа 11

¹І нарід зле нарікав перед Господом, і почув Господь і розгнівався гнівом, і розгорівся між ними вогонь від Господа і пожер якусь часть табору.

²І нарід закричав до Мойсея, і помолився Мойсей до Господа, і спинився огонь.

³І названо імя того місця Запалення, бо розгорівся між ними огонь від Господа.

⁴І мішаний нарід, що (був) між ними пожадав пожаданням, і сівши, заплакали ізраїльські сини і сказали: Хто нас нагодує мясом?

⁵Згадали ми риби, які ми їли даром в Єгипті, і огірки і кавуни і пори і цибулю і чесник.

⁶Тепер жеж наша душа висохла, нічого для наших очей за вийнятком однієї манни.

⁷А манна наче насіння коріяндра і вид його вид кристалю.

⁸І ходив нарід і збирав і мололи її на жорнах чи товкли в ступі, і пекли її в горшку і робили з неї пляцки, і був смак її наче смак пляцка на олії.

⁹І коли зійшла роса вночі на табір, сходила на нього манна.

¹⁰І Мойсей почув, як вони плакали у своїх спільнотах, кожний при дверях своїх. І дуже розгнівався Господь гнівом, і перед Мойсеєм було поганим.

¹¹І сказав Мойсей до Господа: Навіщо оскорбив Ти твого слугу, і навіщо не знайшов я ласку перед тобою, щоб накласти напад цього народу на мене?

¹²Чи я в лоні зачав увесь цей нарід, чи я їх породив, що мені кажеш: Візьми їх на твоє лоно, так як годувальниця бере дитину, до землі, яку поклявся Я їхнім батькам?

¹³Звідки у мене мясо, щоб дати всьому цьому народові? Бо плачуть на мене, кажучи: Дай нам мясо, щоб ми їли.

¹⁴Не зможу я сам зносити цей нарід, бо дуже тяжким мені є це слово.

¹⁵Якщо ж так Ти чиниш мені, убий мене побиттям, якщо знайшов я ласку у тебе, щоб не побачив я мого оскорблення.

¹⁶І сказав Господь до Мойсея: Збери мені сімдесять мужів з ізраїльських старшин, яких сам ти знаєш, що вони є старшини народу і їхні книжники, і приведеш їх до шатра свідчення і стануть там з тобою.

¹⁷І зійду і заговорю там з тобою, і візьму з духа, що на тобі і покладу на них, і піднімуть з тобою напад народу, і не нестимеш їх ти сам.

¹⁸І народові скажеш: Очистіться на завтра, і їстимете мясо, бо заплакали ви перед Господом, кажучи: Хто нас нагодує мясом? Бо добре нам в Єгипті. І дасть Господь вам мясо їсти, і їстимете мясо.

¹⁹Не один день їстимете ані два, ані пять днів, ані десять днів, ані двадцять днів.

²⁰До місяця днів їстимете, доки не вийде з ніздрів ваших, і буде вам як пошесть, бо ви не послухались Господа, який є між вами, і заплакали перед Ним, кажучи: Навіщо нам виходити з Єгипту?

²¹І сказав Мойсей: Нарід, між якими я між ними шість сот тисяч піших, і ти сказав: Дам їм мясо, і їстимуть місяць днів?

²²Чи овець і волів вони заріжуть, і їм вистане? Чи вся морська риба буде зібрана для них, і вистане їм?

²³І сказав Господь до Мойсея: Чи господня рука не осягне цього? Тепер пізнаєш чи перехопить тебе моє слово чи ні.

²⁴І вийшов Мойсей і сказав до народу господні слова, і зібрав сімдесятьох мужів з старшин народу, і поставив їх довкола шатра.

²⁵І Господь зійшов у хмарі і заговорив до нього. І взяв з духа, що на ньому, і поклав на сімдесятьох мужів старшин. Як же спочив на них дух, і пророкували і не додали.

²⁶І осталися два мужі в таборі, імя одного Елдад і імя другого Модад, і спочив на них дух, і ці були з тих, що записані, і не пішли до шатра, і пророкували в таборі.

²⁷І прибігши молодець, сповістив Мойсеєві і сказав, мовлячи: Елдад і Модад пророкують в тоборі.

²⁸І відповівши Ісус син Навина, що служив Мойсеєві, вибраний, сказав: Пане Мойсеє, заборони їм.

²⁹І сказав йому Мойсей: Чи не ревнуєш ти за мене? І хай зробить ввесь господний нарід пророками, коли Господь дасть свого духа на них.

³⁰І сам Мойсей пішов до табору, та ізраїльські старшини.

³¹І від Господа вийшов дух і навів перепелиці з моря, і вкинув на табір день ходу звідси і день ходу звідти довкруги табору, яких два лікті від землі.

³²І, вставши, увесь нарід день і усю ніч і увесь наступний день збирав перепелиць, хто мало зібрав десять мірок, і насушили собі сушенців довкруги табору.

³³Ще мясо було в їхніх зубах, скорше ніж полишило, і Господь розгнівався на нарід, і побив Господь нарід дуже великою пошестю.

³⁴І названо імя того місця: Гробівці пожадання, бо там поховали нарід, який пожадав.

³⁵Підвівся нарід від Гробівців пожадання до Асироту, і був нарід в Асироті.