Read Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) 1 Макавеїв 13 Bible Online

1 Макавеїв 13 - Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) bible

1 Макавеїв 13

¹І почув Симон, що Трифон зібрав велику силу, щоб піти до землі Юди і її знищити.

²І він побачив нарід, що він переляканий і перестрашений, і пішов до Єрусалиму і зібрав нарід

³і підбадьорив їх і сказав їм: Ви знаєте скільки я і мої брати і дім мого батька зробили за закон і святих, і які війни і скрути ми зазнали.

⁴Через це всі мої брати згинули за Ізраїль, і я сам остався.

⁵І тепер хай не буде, щоб я пощадив мою душу в усьому часі скорботи. Бо я не кращий за моїх братів.

⁶Лише пімщуся за мій нарід і за святих і за жінок і ваших дітей, бо всі народи зібралися, щоб вигубити нас задля ворожнечі.

⁷І він заразом запалив дух народу як вони почули ці слова,

⁸і вони відповіли великим голосом, кажучи: Ти є нашим вождем замість Юди і Йонатана твого брата.

⁹Воюй нашу війну, і все, що лиш скажеш нам, зробимо.

¹⁰І він зібрав всіх мужів вояків і поспішився закінчити стіни Єрусалиму і скріпив їх довкруги.

¹¹І він післав Йонатана, сина Апсалома, і з ним достатньо сили до Йоппії, і викинув тих, що були в ній, і остався там в ній.

¹²І підвівся Трифон з Птолемаїди з великою силою, щоб прийти до землі Юди, і Йонатан з ним у вязниці.

¹³А Симон отаборився в Адідах напроти лиця долини.

¹⁴І довідався Трифон, що Симон піднявся замість свого брата Йонатана, і що бажає зударитися з ним в бою, і післав до нього старшин, кажучи:

¹⁵За срібло, яке винен твій брат Йонатан для царського, яке той потребував, ми його схопили.

¹⁶І тепер пішли сто талантів срібла і двох його синів як закладників, щоб як буде відпущений не відступив від нас, і ми його відпустимо.

¹⁷І взнав Симон, що говорять до нього обманливо, і він посилає взяти срібло і дітей, щоб не підняти велику ворожнечу в народі, кажучи:

¹⁸Томущо я йому не післав срібло і дітей, він згинув.

¹⁹І він післав дітей і сто талантів, і той збрехав і не відпустив Йонатана.

²⁰І після цього прийшов Трифон, щоб ввійти до країни і її знищити, і вони окружили дорогу, що до Адори. І Симон і його табір стояв напроти нього на кожному місці, куди лиш він ішов.

²¹А ті, що з твердині, післали до Трифона старшин приспішуючи його, щоб прийшов до них через пустиню і післав їм їжу.

²²І Трифон приготовив всю свою кінноту щоб іти, і тієї ночі було дуже багато снігу, і він не пішов через сніг. І він підвівся і прийшов до Ґалаадіти.

²³А як приблизився до Васками забив Йонатана, і його там поховано.

²⁴І повернувся Трифон і відійшов до своєї землі.

²⁵І післав Симон і взяв кості Йонатана свого брата і поховав його в Модеїні, місті його батьків.

²⁶І його оплакували ввесь Ізраїль великим плачем і його оплакували багато днів.

²⁷І Симон збудував (памятник) на гробниці свого батька і своїх братів і підняв його високо на вид з тесаного каменя зі заду і спереду

²⁸і поставив сім пирамід, одну напроти одної, батькові і матері і чотирьом братам.

²⁹І їм зробив будови, окружив великими стовпами і зробив на стовпах зброю на вічне імя і при зброї вирізблені човни, щоб видно було всіма, що плавають по морі.

³⁰Це гробниця, яку він зробив в Модеїні, аж до цього дня.

³¹А Трифон ходив обманливо з царем Антіохом молодшим і його забив

³²і зацарював замість нього і поклав діядиму Азії і зробив велику пошесть на землі.

³³І Симон збудував твердині Юдеї і обгородив високими вежами і великими мурами і брамами і засувами і поклав в твердинях їжу.

³⁴І Симон вибрав чоловіків і післав до царя Димитрія, щоб зробити відпущення країні, бо всі діла Трифона були розбійницькі.

³⁵І цар Димитрій післав до нього за цими словами і відповів йому і написав йому цього листа:

³⁶Цар Димитрій Симеонові архиєреєві і царському другові і старшинам і юдейському народові, радіти.

³⁷Золотий вінець і галузку, яку ви післали, ми прийняли і є готові робити вам великий мир і написати про потреби, щоб відпустити вам відпускне.

³⁸І те, що ми вам поставили, стоїть, і твердині, які ви збудували, хай вам належать.

³⁹Відпускаємо незнання і проступки аж до сьогоднішнього дня і вінець, який ви винні, і якщо щось іншого уподатковувалося в Єрусалимі, хай більше не уподатковується.

⁴⁰І якщо якісь з вас є корисні, щоб записати (їх) до тих, що за нами, хай будуть записані, і хай буде між нами мир.

⁴¹Сто сімдесятого року забрано ярмо народів з Ізраїля,

⁴²і нарід почав писати в письмах і виступах: Першого року при Симоні, великому архиєреї і вождю і провіднику юдеїв.

⁴³В тих днях він прийшов до Ґазари і окружив її таборами і зробив машини і приставив до міста і побив одну вежу і захопив.

⁴⁴І вискакували ті, що в машині до міста, і був великий рух в місті.

⁴⁵І пішли ті, що в місті з жінками і дітьми на мури, розриваючи свою одіж, і закричали великим голосом, прохаючи Симона дати їм правиці,

⁴⁶і сказали: Не зроби нам за нашим лукавством, але за твоїм милосердям.

⁴⁷І Симон погодився з ними і не воював з ними. І він викинув їх з міста, і очистив доми, в яких були ідоли, і так ввійшов до нього, співаючи і благословляючи.

⁴⁸І він викинув з нього всю нечистоту і поселив в ньому мужів, які чинитимуть закон, і скріпив його і збудував собі в ньому помешкання.

⁴⁹А ті, що з твердині в Єрусалимі перескаджали виходити і входити до околиці і купувати і продавати і дуже голодували, і досить з них вмерли від голоду.

⁵⁰І вони закричали до Симона, щоб одержати правицю, і він дав їм. І він викинув їх звідти і очистив твердиню від гидот.

⁵¹І ввійшов до неї двадцять третього (дня) другого місяця сто сімдесять першого року з хвалою і галуззям і з гуслями і з цимбалами і з сопілками і з піснями і з співами, бо знищено великого ворога з Ізраїля.

⁵²І він постановив кожного року проводити цей день з радістю. І він скріпив святу гору, що при твердині. І мешкав там він і ті, що з ним.

⁵³І Симон побачив Івана, свого сина, що він є мужем, і поставив його володарем всіх сил. І він жив з Ґазарах.