Read Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) 3 Ездри 4 Bible Online

3 Ездри 4 - Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) bible

3 Ездри 4

¹І відповів мені ангел, якому імя Уріїл, який був післаний до мене,

²і мені сказав: Жахаючись, жахнулося твоє серце в цьому віці, і думаєш зрозуміти дорогу Всевишнього?

³І я сказав: Так, мій Господи. І мені він відповів і сказав: Три дороги я післаний тобі показати і три притчі покласти перед тобою.

⁴З них, якщо мені на одну відповіси з цих, і я тобі покажу дорогу, яку бажаєш бачити, і повчу тебе чому серце лукаве.

⁵І я сказав: Говори, мій Господи. І сказав мені: Іди, зваж мені вагу огня, або виміряй мені подих вітру, або поверни мені день, що минув.

⁶І я відповів і сказав: Хто з людей зможе зробити те, про що мене питаєш?

⁷І сказав мені: Якщо я запитав би тебе, кажучи: Скільки помешкань є в серці моря, або скільки потоків є в основі безодні, або скільки потоків над твердю, або які є виходи раю,

⁸ти може сказав би мені: До безодні я не зійшов, ані ще (не зійшов я) до аду, ані ніколи я не піднявся до небес.

⁹Тепер же я тебе не запитав хіба про огонь і вітер і день, яким ти пройшов, і від яких не можеш відлучитися, і про них мені ти не відповів.

¹⁰І мені сказав: Ти те, що є твоє, що з тобою виросло пізнати не можеш

¹¹і як зможе твій посуд сприйняти дорогу Всевишнього? І вже знищений зіпсутим віком зрозуміти нетління? І як це я почув, я впав на моє лице

¹²і сказав йому: Краще було б, щоб нас не було, ніж прийшовши, жити в безбожності і терпіти і не розуміти чому.

¹³І він мені відповів і сказав: Ідучи, прийшов я до лісу дерев поля, і вони задумали задум

¹⁴і сказали: Ходіть і підемо і зробимо війну проти моря, щоб від нас відступило, і ми собі зробили інші ліси.

¹⁵І подібно хвилі моря і вони задумали задум і сказали: Ходіть, пішовши, повоюємо проти лісу поля, щоб і там захопити собі іншу площу.

¹⁶І задум лісу став даремним, бо прийшов огонь і пожер його.

¹⁷Подібно і задум хвиль моря, бо став пісок і загородив йому.

¹⁸Бо якщо будеш суддею цих, кого зачнеш оправдовувати, або кого осуджувати?

¹⁹І я відповів і сказав: Поправді задумали марний задум, бо земля дана лісові, і місце морю, щоб носило свої хвилі.

²⁰І він мені відповів і сказав: Добре ти судив, і чому про себе самого ти не судив?

²¹Бо так як земля дана лісові і море своїм хвилям, і ті, що живуть на землі тільки можуть зрозуміти те, що на землі, і ті, що на небесах, те, що на висоті небес.

²²І я відповів і сказав: Благаю тебе, Господи, щоб мені дано змисл розуміння.

²³Бо я не забажав питати про горішні дороги, але про ті, які щоденно через нас проходять, через що Ізраїль даний в поглумлення народам, нарід, який Ти полюбив, даний безбожним народам, і закон наших батьків зведений до згуби і написаних заповідей більше немає.

²⁴І переходимо від віку наче саранчата, і наше життя наче пара, і ані не є гідні ми одержати милосердя.

²⁵Але що зробить Він для свого імені, що назване над нами? І про це я запитав.

²⁶І відповів мені і сказав: Якщо ти був, побачиш, і якщо житимеш, часто дивуватимешся, томущо вік спішачись спішиться минути.

²⁷Не зможе принести те, що в часах праведним обіцяне, томущо цей вік повний смутку і слабостей.

²⁸Бо посіяне є зло, те про яке мене ти питаєш про них, і ще не прийшло його знищення.

²⁹Отже якщо не пожате буде те, що посіяне, і не пропаде місце, де посіяно зло, не прийде поле де посіяне добро.

³⁰Томущо зерно насіння зла посіяне в серці Адама від початку, і скільки безбожності зродило аж до тепер і зродить аж доки не прийдуть жнива.

³¹Зваж же в собі, скільки зродило плоду безбожності зерно насіння зла.

³²Коли посіяні колосся, яким немає числа, які великі жнива почнуть робити.

³³І я відповів і сказав: Де і коли це? Чому малі і погані наші роки?

³⁴І він мені відповів і сказав: Не спішися духом понад Всевишнього, бо ти спішишся задля твого власного духа, бо Всевишний за багатьох.

³⁵Чи не запитали душі праведних про це в своїх приміщеннях кажучи: Доки так надіятимуся? І коли приходить овоч нашої жатви - винагорода?

³⁶І відповів на це архангел Єреміїл і сказав: Як повним буде число подібних до вас, томущо на вазі зважив вік

³⁷і міркою змірив часи і числом почислив часи, і не зрушить, ані не розбудить, аж доки не наповниться вище сказана вага.

³⁸І я відповів і сказав: О Владико Господи, але і ми всі повні є безбожності.

³⁹І чи може не задля нас перескаджається жатві праведних, через гріхи тих, що живуть на землі.

⁴⁰І він відповів мені і сказав: Іди і запитай вагітну, чи коли сповнилися девять місяців її, ще зможе лоно її у собі самій задержати плід.

⁴¹І я сказав: Не може, Господи. І сказав мені: В аді мешкання душ є подібні до лона.

⁴²Бо так як та, що родить, спішиться уникнути конечність родів, так і він спішиться віддати те, що йому передане

⁴³від початку. Тоді покажеться тобі це, що бажаєш бачити.

⁴⁴І я відповів і сказав: Якщо я знайшов ласку перед твоїми очима, і якщо можливо, і якщо я гідний,

⁴⁵покажи мені і це, чи більше від минулого має прийти, чи більше минуло над нами,

⁴⁶бо знаю, що минуло; а що буде не знаю.

⁴⁷І сказав мені: Стань при правій часті і тобі покажу пояснення притчі.

⁴⁸І я став і побачив, і ось горіюча піч перейшла переді мною, і сталося як полумінь минув і я побачив і ось остався дим.

⁴⁹І після цього перейшла переді мною хмара повна води і випустила сильний, великий дощ, і коли минув сильний дощ, і осталися в ній краплі.

⁵⁰І він сказав до мене: Подумай собі. Бо так як дощ росте білше ніж краплі, і огонь більше ніж дим, так остане та жатва, що мине, бо осталися краплі і дим.

⁵¹І я помолився і сказав: Чи думаєш, що доживу аж до тих днів, або хто буде в тих днях?

⁵²Він мені відповів і сказав: По часті можу тобі розказати про знаки, про які мене питаєш, я не післаний говорити тобі про твоє життя але й не знаю.