Read Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) Марка 9 Bible Online

Марка 9 - Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) bible

Марка 9

¹І промовив до них: Щиру правду кажу вам - деякі з тих, що стоять тут, не зазнають смерті, доки не побачать Божого Царства що прийшло в могутності.

²А після шести днів бере Ісус Петра, Якова та Івана, виводить лише їх на високу гору, на самоту. І - переобразився перед ними;

³одяг Його став блискучим, таким білим, що жоден білильник на землі не зміг би так вибілити.

⁴І з'явився їм Ілля з Мойсеєм, які розмовляли з Ісусом.

⁵Озвався Петро і сказав Ісусові: Учителю, добре нам тут бути! Зробімо три шатра - тобі, Мойсеєві та Іллі, кожному по одному.

⁶Не знав, що говорив - так були перелякані.

⁷З'явилася хмара, затінила їх - і залунав голос із хмари: Це мій улюблений Син, Його слухайте!.

⁸І тут же поглянувши, не побачили вже нікого з собою, крім одного Ісуса.

⁹Щойно зійшли вони з гори, наказав їм, щоб нікому не розповідали про те, що вони бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих.

¹⁰Закарбували вони те слово, та все допитувалися: що то значить - з мертвих воскреснути?

¹¹Зверталися до нього, мовлячи: Чому книжники кажуть, що спочатку треба прийти Іллі?

¹²Він пояснив їм: Ілля, коли він прийде раніше, усе виправить. Але ж написано про Людського Сина, що він має багато чого витерпіти, бути зневаженим!

¹³Але скажу вам, що Ілля таки прийшов, але зробили йому все, що хотіли, як ото написано про нього.

¹⁴Прийшов до учнів, побачив безліч людей довкола них та книжників, які сперечалися з ними.

¹⁵Негайно ця людність, побачивши Його, здивувалася і, підбігши, вітала Його.

¹⁶Запитав їх: Про що сперечаєтеся між собою?

¹⁷Відповів Йому один із натовпу: Учителю, привів я до тебе мого сина, що має німого духа.

¹⁸Як тільки де схопить його, то кидає ним, а він піну пускає, скрегоче зубами, ципеніє. Казав я твоїх учнів, щоб вигнали його, але не змогли.

¹⁹Відповівши, каже їм: О роде без віри, доки буду між вами? Доки терпітиму вас? Приведіть його до мене.

²⁰І привели його до нього. Побачивши його, тут же дух стрепенув його;, упав на землю, качався, випускаючи піну.

²¹Запитав його батька: Скільки часу, відколи це сталося з ним? Той відповів: з дитинства;

²²часто кидає його у вогонь і воду, щоб знищити; якщо щось можеш, допоможи нам, змилосердься над нами.

²³Ісус же сказав йому: Щодо "якщо щось можеш", то - все можливе віруючому.

²⁴Тут батько хлопця, скрикнувши, зі сльозами промовив: Вірую, поможи моєму недовірству.

²⁵Зауваживши, що збігається натовп, пригрозив нечистому духові, кажучи йому: Душе німий і глухий, я тобі наказую, вийди з нього і більше не входь до нього!

²⁶Закричавши і дуже напружившись, вийшов; а хлопець став як мертвий; деякі казали, що він помер.

²⁷Ісус же взяв його за руку, підвів його, а той встав.

²⁸Коли прийшов до оселі, учні стали питати Його на самоті: Чому ми не змогли його вигнати?

²⁹Сказав їм: Це поріддя нічим не можна вигнати, як тільки молитвою [і постом].

³⁰Вийшовши звідти, пішли через Галилею. Не бажав, щоб хтось дізнався;

³¹навчав своїх учнів, говорив їм, що Людський Син буде виданий у руки людей, і вб'ють Його, і убитий після трьох днів воскресне.

³²Вони не розуміли суті, але боялися Його запитувати.

³³Прибули до Капернаума. І коли був у господі, запитував їх: Що це дорогою ви сперечалися?

³⁴Вони ж мовчали. Бо сперечалися один з одним дорогою, хто з них є більшим.

³⁵Сівши, покликав дванадцятьох і каже їм: Якщо хто хоче бути першим, - хай буде між усіма найменший і всім слугою.

³⁶Узяв дитину, поставив її посеред них, обняв і сказав їм:

³⁷Якщо хто отаку одну дитину прийме в моє ім'я, той мене приймає, а хто мене приймає, той не мене приймає, але того, хто мене післав.

³⁸Відповів йому Іван: Учителю, ми бачили одного, [який не ходить з нами,] що він твоїм ім'ям виганяв бісів; заборонили ми йому, бо не ходить з нами.

³⁹Ісус же сказав: Не бороніть йому. Бо немає нікого, хто зробить чудо в моє ім'я, а зможе мене одразу лихословити;

⁴⁰бо хто не проти нас, той з нами.

⁴¹Бо якщо хто напоїть вас чашкою води в [моє] ім'я, - бо ж ви є Христові, - то щиру правду кажу вам, що не втратить він своєї нагороди.

⁴²І якщо хто спокусить одного з цих малих, які вірять в мене, то краще йому буде, якщо прив'яжуть жорновий камінь на його шию і вкинуть в море.

⁴³І якщо тебе спокушає твоя рука, відрубай її; краще тобі калікою увійти до життя, ніж, маючи обидві руки, потрапити до геєнни, в непогасний вогонь,

⁴⁴черв'як не гине і вогонь не гасне].

⁴⁵І якщо твоя нога спокушає тебе, відрубай її; краще тобі ввійти до життя кривим, ніж з обома ногами бути вкиненим до геєни

⁴⁶[у вогонь непогасний, де черв'як не гине і вогонь не гасне].

⁴⁷І якщо твоє око спокушає тебе, кинь його; краще тобі з одним оком ввійти до Божого Царства, ніж, маючи двоє очей, бути вкиненим у геєну,

⁴⁸де їх черв'як не гине і вогонь не гасне.

⁴⁹Бо кожний огнем осолиться [і всяка жертва сіллю посолиться].

⁵⁰Сіль - добра річ; якщо ж сіль стане не солона, то чим посолити? Майте сіль у собі і будьте у мирі між собою.