Read Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) Луки 1 Bible Online

Луки 1 - Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) bible

Луки 1

¹Оскільки багато хто брався за складання розповіді про речі, що сталися в нас,

²і, як нам передали їх ті, що з самого початку були очевидцями й слугами слова,

³то вподобав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високодостойний Теофіле,

⁴щоб ти пізнав достовірність і точність науки, якої навчився.

⁵У дні Ірода, Юдейського царя, був один священик, на ім'я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Ааронових, а ім'я її - Єлизавета.

⁶Були обоє праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови.

⁷І не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постарілися в днях своїх.

⁸Одного разу, як він за своєю денною чергою служив перед Богом,

⁹за звичаєм священства випало йому покадити, ввійшовши до Господнього храму.

¹⁰І безліч народу молилася знадвору під час кадіння.

¹¹З'явився йому Господній ангел, що стояв праворуч кадильного жертовника.

¹²Стривожився Захарія, побачивши, і страх напав на нього.

¹³Промовив до нього ангел: Не бійся, Захаріє, бо почуто твою молитву; твоя дружина Єлизавета народить тобі сина і даси йому ім'я Іван.

¹⁴І буде тобі радість та веселість, і багато хто зрадіє з його народження.

¹⁵Бо він буде великий перед Господом, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з лона своєї матері.

¹⁶Наверне багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога,

¹⁷і він ітиме перед ним духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а невірних - до мудрості праведних, щоб приготувати Господеві підготовлений народ.

¹⁸І промовив Захарія до ангела: Із чого я це пізнаю? Адже я старий, та й дружина моя зістарілася в днях своїх.

¹⁹У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це.

²⁰І ось ти замовкнеш і не зможеш мовити до того дня, поки це не збудеться, - за те, що ти не повірив моїм словам, які збудуться свого часу!

²¹Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він барився в храмі.

²²Коли він вийшов, то не міг говорити до них; вони зрозуміли, що побачив видіння в храмі; а він говорив знаками їм, але залишився німий.

²³І коли скінчилися дні його служби, він пішов до своєї оселі.

²⁴А після тих днів зачала його дружина Єлизавета і таїлася п'ять місяців, кажучи:

²⁵Так мені вчинив Господь у ті дні, коли пожалів, щоб зняти мою ганьбу перед людьми.

²⁶А на шостім місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до Галилейського міста Назарета,

²⁷до діви, зарученої з чоловіком на ім'я Йосип, із дому Давидового, а ім'я діви - Марія.

²⁸І ввійшовши до неї, сказав: Радій, сповнена благодаті, Господь з тобою, [благословенна ти між жінками].

²⁹Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означає це привітання.

³⁰Ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла ласку в Бога.

³¹І ось, зачнеш в собі і народиш Сина, даси Йому ім'я Ісус.

³²Він буде великий і Сином Всевишнього названий; дасть йому Господь Бог пристол його батька Давида,

³³і довіку царюватиме в домі Якова, і його царюванню не буде кінця.

³⁴І озвалась Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?

³⁵У відповідь ангел сказав її: Дух Святий зійде на тебе і сила Всевишнього тебе обгорне; тому й Святе, що народиться, назветься Сином Божим.

³⁶Ось і твоя родичка Єлизавета, і та зачала сина у своїй старості, і вже є на шостому місяці, хоч звуть її неплідною;

³⁷але не буває безсилим у Бога жодне слово.

³⁸А Марія промовила: Я раба Господня, хай буде мені за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.

³⁹Тими днями Марія, вставши, поспіхом пішла в гірські околиці, до міста Юдиного.

⁴⁰І ввійшла до Захарієвої оселі, привітала Єлизавету.

⁴¹Коли ж почула Єлизавета Маріїне привітання, заворушилося немовля в її лоні. Єлизавета сповнилася Святим Духом,

⁴²і скрикнула голосно та промовила дуже голосно: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твого лона!

⁴³І звідки ж мені це, щоб до мене прийшла мати мого Господа?

⁴⁴Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моєму лоні.

⁴⁵Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться те, що було сказане їй Господом!

⁴⁶А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

⁴⁷і радіє дух мій у Бозі, Спасі моїм.

⁴⁸Бо зглянувся на покору раби своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди,

⁴⁹бо зробив мені велике сильний! І святе ім'я його,

⁵⁰і милість його з роду в рід для тих, що бояться його.

⁵¹Він показав силу руки своєї, розсівав гордих думками сердець своїх,

⁵²скинув сильних з престолів і підніс покірних,

⁵³голодним дав достаток, а багатих відпустив з нічим.

⁵⁴Пригорнув Ізраїля, слугу свого, щоб згадати те милосердя,

⁵⁵так як прорік був до батьків наших - Авраама і роду його аж до віку.

⁵⁶Перебула ж Марія з нею якихось три місяці і повернулася до своєї оселі.

⁵⁷А Єлизаветі настав час родити, і вона народила сина.

⁵⁸Почули сусіди та її родина, що Господь щедро вилив своє милосердя на неї, і тішилися разом з нею.

⁵⁹Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і називали його ім'ям його батька - Захарією.

⁶⁰Озвалася мати його та й сказала: Ні, хай буде названий Іваном.

⁶¹І сказали їй, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім'ям.

⁶²І знаками питали його батька, як хотів би його назвати.

⁶³Попросивши дощечку, написав слова: Його ім'я - Іван. І всі дивувалися.

⁶⁴У ту мить відкрилися його вуста і його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.

⁶⁵І страх напав на всіх їхніх сусідів, і в усіх Юдейських землях розповідалося про всі ці події.

⁶⁶Усі, що почули це, зважували в серці своїм, кажучи: Ким же буде ця дитина? Господня рука була таки з нею!

⁶⁷Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, кажучи:

⁶⁸Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, бо відвідав і визволив свій народ,

⁶⁹підніс нам ріг порятунку в оселі свого слуги Давида,

⁷⁰як був заповідав устами святих одвіку своїх пророків,

⁷¹що визволить нас від наших ворогів та з рук наших ненависників, щоб

⁷²показати милосердя нашим батькам, згадати свій святий Завіт,

⁷³що дотримає присягу, якою присягався нашому батькові Авраамові,

⁷⁴щоб ми визволилися з рук ворогів та без страху

⁷⁵служили йому в святості й справедливості, поки житимемо.

⁷⁶І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу;

⁷⁷щоб дати пізнати його народові спасіння через відпущення його гріхів;

⁷⁸щоб завдяки великому милосердю нашого Бога, яке він злив на наш Схід з висоти,

⁷⁹освітити тих, що перебувають у темряві й смертельній тіні, і спрямувати наші ноги на дорогу миру.

⁸⁰А дитина росла й міцніла духом, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.