Read Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) Луки 19 Bible Online

Луки 19 - Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) bible

Луки 19

¹І, ввійшовши в місто, переходив через Єрихон.

²І ось чоловік, що звався Закхей, - він був старший над митниками і був багатий,

³- прагнув побачити Ісуса, хто він, але не міг через юрбу, бо мав малий зріст.

⁴Побігши наперед, виліз на смоковницю, щоб його побачити, коли тудою проходитиме.

⁵Прийшовши на це місце, поглянув Ісус, [побачив його і] сказав до нього: Закхею, поквапся злізти, бо сьогодні мені належить бути в твоїй оселі.

⁶Той, поквапившись, швидко зліз і прийняв Його, радіючи.

⁷А всі очевидці нарікали, кажучи: Навіщо зайшов у гості до грішного чоловіка.

⁸Став Закхей і сказав до Господа: Ось, Господи, даю бідним половину мого майна, і якщо кого чим скривдив був, повертаю вчетверо більше.

⁹Ісус же промовив до нього: Сьогодні спасіння завітало до цієї оселі, бо й він син Авраамів;

¹⁰Людський Син прийшов знайти та врятувати те, що загинуло.

¹¹Коли вони слухали це, розповів ще одну притчу; бо він був близько до Єрусалима, а вони сподівалися, що от-от має об'явитися Боже Царство.

¹²Отже, сказав: Один чоловік шляхетного роду пішов у далеку країну, щоб одержати собі царство й повернутися.

¹³Покликав десятьох своїх рабів, дав їм десять мін і сказав їм: Торгуйте, доки не прийду.

¹⁴Та громадяни ненавиділи його і послали посольство слідом за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він царював над нами.

¹⁵І сталося, що коли він, одержавши царства, повернувся, то звелів покликати до себе тих рабів, яким дав срібло, аби довідатися, що вони вторгували.

¹⁶Приходить перший і каже: Пане, міна твоя принесла десять мін.

¹⁷І відказав йому: Добрий рабе, гаразд, бо в малому ти був вірний, володій десятьма містами.

¹⁸Прийшов другий, кажучи: Пане, міна твоя принесла п'ять мін.

¹⁹Сказав же й цьому: І ти будь над п'ятьма містами.

²⁰І ще один прийшов, кажучи: Пане, ось твоя міна, яку мав я відкладену в хустці.

²¹Адже я боявся тебе, бо ти жорстока людина, береш те, чого не поклав, і жнеш те, чого не посіяв.

²²Каже йому: Вустами твоїми суджу тебе, лукавий рабе. Ти знав, що я жорстока людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв.

²³Чому ж не дав ти мого срібла купцям? І я, повернувшись, узяв би своє з прибутком.

²⁴І тим, що стояли, сказав: Візьміть від нього міну і дайте тому, що має десять мін.

²⁵І відповіли йому: Пане, він же має десять мін.

²⁶Кажу ж вам: Кожному, хто має, дасться, а від того, хто не має, і те, що має, відбереться [від нього].

²⁷А тих моїх ворогів, що не хотіли, аби я царем був над ними, приведіть сюди і повбивайте їх переді мною.

²⁸Сказавши це, пішов попереду, простуючи до Єрусалима.

²⁹І сталося, як наблизився він до Витфагії і Витанії, до гори, що зветься Оливна, послав двох учнів,

³⁰кажучи: Ідіть до села, що навпроти; ввійшовши до нього, знайдете осля прив'язане, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв'яжіть його і приведіть.

³¹Коли хто запитає вас, навіщо відв'язуєте, то скажете [йому], що Господь його потребує.

³²Посланці пішли й знайшли все так, як сказав він їм.

³³Коли відв'язували осля, запитали його господарі: Навіщо відв'язуєте осля?

³⁴Вони ж відказали, що Господь його потребує.

³⁵Привели осля до Ісуса і, накинувши на нього свою одіж, посадили Ісуса.

³⁶Коли він їхав, стелили своє вбрання на дорозі.

³⁷Як наблизився він до підніжжя Оливної гори, численні учні почали з радістю хвалити Бога гучним голосом - за всі дива, які побачили,

³⁸кажучи: Благословенний Цар, що йде в ім'я Господнє: мир на небі і слава на висотах.

³⁹А деякі фарисеї з юрби сказали до нього: Учителю, заборони це своїм учням.

⁴⁰У відповідь він сказав: Кажу вам, коли вони замовкнуть, кричатиме каміння.

⁴¹Коли він наблизився і побачив місто, то заплакав над ним,

⁴²кажучи: Якби ти зрозуміло хоч у цей день, що потрібне для миру [твого]; тепер же це сховане від очей твоїх.

⁴³Бо прийдуть дні на тебе - і твої вороги оточать тебе валом, візьмуть в облогу тебе, стиснуть тебе звідусюди,

⁴⁴розіб'ють тебе й твоїх дітей у тобі, не лишать каменя на камені в тобі, бо не зрозуміло ти часу твоїх відвідин.

⁴⁵Увійшовши до храму, почав виганяти тих, що продавали [в ньому й купували],

⁴⁶кажучи їм: Написано: Мій дім буде молитовним домом, а ви зробили його печерою розбійників.

⁴⁷І навчав щодня в храмі. Архиєреї, книжники, старшини народу прагнули його погубити,

⁴⁸та не знаходили, як це зробити, бо ввесь народ держався і слухав його.