Read Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) Луки 20 Bible Online

Луки 20 - Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) bible

Луки 20

¹І сталося одного дня, коли навчав він народ у храмі і благовістив, то прийшли архиєреї та книжники з старшинами

²і мовили до нього, кажучи: Скажи нам, якою владою ти це робиш, або хто дав тобі цю владу?

³У відповідь він сказав їм: Запитаю вас і я [одне] слово, і скажіть мені:

⁴хрещення Івана було з неба чи від людей?

⁵Вони міркували собі, кажучи: Коли скажемо: З неба, - відкаже: Чому ж ви не повірили йому?

⁶Якщо ж скажемо: Від людей, - увесь народ поб'є нас камінням; бо переконаний, що Іван є пророк.

⁷І вони відповіли, що не знають ізвідки.

⁸А Ісус сказав їм: То й я не скажу вам, якою владою це роблю.

⁹Почав же людям розповідати таку притчу: Один чоловік насадив виноградник, віддав його робітникам та й відбув на довший час.

¹⁰У певну пору послав до робітників раба, щоб дали йому з виноградних плодів; а робітники, побивши його, відіслали ні з чим.

¹¹І знову послав другого раба; вони й того побили, зневажили та й відіслали ні з чим.

¹²І знову послав третього: вони й цього поранили й вигнали.

¹³Сказав тоді господар виноградника: Що маю робити? Пошлю свого улюбленого сина: чи часом, [побачивши] його, не посоромляться?

¹⁴Угледівши його, робітники міркували собі, кажучи: Це спадкоємець, убиймо його, щоб спадщина стала наша.

¹⁵І викинувши його геть з виноградника, вбили. Що ж зробить їм господар виноградника?

¹⁶Прийде й вигубить цих робітників та віддасть виноградник іншим. Почувши, сказали: Хай цього не станеться!

¹⁷Він же, поглянувши на них, сказав: Що означає написане: камінь, що його відкинули будівничі, став наріжним?

¹⁸Кожен, хто спаде на той камінь, розіб'ється; [а] на кого він сам упаде, розчавить його.

¹⁹І хотіли архиєреї та книжники прибрати його до рук тієї ж години, але злякалися народу, бо зрозуміли, що сказав цю притчу до них.

²⁰Стежачи, послали підглядачів, які видавали себе за праведних, аби схопити його на слові та видати його урядові й владі намісника.

²¹Запитали його, кажучи: Учителю, знаємо, що правильно говориш і навчаєш, не дивишся на обличчя, але по правді наставляєш на Божу дорогу.

²²Чи належить нам давати данину кесареві чи ні?

²³Зрозумівши їхнє лукавство, сказав до них: [Чому мене спокушуєте?]

²⁴Покажіть мені динарій: чий там образ і напис? [Відповівши], вони сказали: Кесарів.

²⁵А він відказав їм: Тож віддайте те, що кесареве, - кесареві, а те, що Боже, - Богові.

²⁶І не могли піймати його на слові перед народом і, здивувавшись його відповіддю, замовкли.

²⁷Підійшли деякі з садукеїв, - що твердять, ніби воскресіння немає, - та й запитали його,

²⁸кажучи: Учителю, Мойсей записав нам, що коли в кого помер брат, що має дружину, а помер бездітний, то нехай його брат візьме її за дружину та відновить насіння для свого брата.

²⁹Отже, було сім братів: і перший, узявши дружину, помер бездітним;

³⁰другий, [узявши дружину, також помер бездітним];

³¹третій узяв - і так само всі семеро - жоден не лишив дітей, усі померли.

³²Зрештою померла й жінка.

³³При воскресінні котрому з них вона буде дружиною? Бо семеро мали її за дружину.

³⁴І, [відповівши], сказав їм Ісус: Сини цього віку женяться і виходять заміж.

³⁵А ті, що будуть гідні того віку й воскреснуть з мертвих, не женяться і не виходять заміж;

³⁶бо більше вмерти не можуть, оскільки є рівні ангелам, є Божими синами, бувши синами воскресіння.

³⁷А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісааковим, і Богом Яковим.

³⁸Бог же не є Богом мертвих, а живих, - бо всі для нього живуть.

³⁹У відповідь деякі з книжників сказали: Учителю, добре сказав ти.

⁴⁰Більше не сміли його ні про що запитувати.

⁴¹Сказав він до них: Як же це кажуть, що Христос є сином Давидовим?

⁴²Таж сам Давид говорить у книзі Псалмів: Мовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч мене,

⁴³доки не покладу ворогів твоїх підніжком ногам твоїм.

⁴⁴Давид, отже, його називає Господом, як же він йому син?

⁴⁵Коли весь народ слухав, казав своїм учням:

⁴⁶Стережіться книжників, що бажають ходити в шатах і люблять вітання на торговищах та перші сидіння в синаґоґах і перші місця на вечерях,

⁴⁷які з'їдають оселі вдовиць і напоказ довго моляться; вони дістануть дуже тяжке засудження.