Read Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) Луки 23 Bible Online

Луки 23 - Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) bible

Луки 23

¹І встали всі вони, і повели його до Пилата.

²Почали його оскаржувати, кажучи: Ми знайшли цього, який бунтував наш народ, забороняв давати кесареві данину, і який каже, що він Христос Цар.

³Пилат запитав його, кажучи: Чи ти є цар юдеїв? Він же, відповівши, сказав йому: Ти кажеш.

⁴Пилат сказав архиєреям та юрбі: Жодної вини я не бачу в цій людині.

⁵Вони ж іще наполегливіше твердили, кажучи, що він підбурює народ, навчає по всій Юдеї, починаючи з Галилеї і аж сюди.

⁶Пилат, почувши це, запитав, чи він галилеянин;

⁷переконавшись, що є з підвладних Іродових, відіслав його до Ірода, який саме був у Єрусалимі.

⁸Ірод, побачивши Ісуса, дуже зрадів; давно бажав його побачити, бо чув [багато] про нього і сподівався побачити від нього якийсь знак.

⁹Ставив йому багато запитань, але він нічого йому не відповідав.

¹⁰Архиєреї та книжники стояли, запопадливо оскаржуючи його.

¹¹Ірод зі своїми вояками, принизивши та висміявши його, одягнув у світлу одіж і повернув його до Пилата.

¹²Стали того дня друзями Ірод і Пилат; раніше вони ворогували між собою.

¹³Пилат, покликавши архиєреїв, начальників та народ,

¹⁴сказав до них: Привели ви мені цього чоловіка як такого, що підбурює народ. І ось я перед вами допитав, не знайшов у цій людині ніякої провини з того, що його оскаржуєте.

¹⁵Також Ірод, який повернув його нам, - і він нічого гідного смерти не зробив;

¹⁶тож, покаравши його, відпущу.

¹⁷[Треба ж було йому кожного свята відпускати їм когось одного.]

¹⁸Закричала юрба, вигукувала: Візьми цього, а відпусти Вараву;

¹⁹цей був ув'язнений за якийсь заколот у місті і за вбивство.

²⁰Знову заговорив до них Пилат, бажаючи відпустити Ісуса.

²¹Вони кричали, кажучи: Розіпни, розіпни його.

²²І він утретє сказав до них: Яке ж зло він зробив? Нічого гідного смерти не знайшов я в ньому: покараю його й відпущу.

²³Вони ж наполягали гучними голосами, вимагали його розп'яти; перемогли голоси їхні [та архиєрейські].

²⁴Пилат судив згідно з їхніми вимогами:

²⁵відпустив того, за якого вони просили, - що за бунт і вбивство був посаджений до в'язниці. Ісуса ж видав на їхню волю.

²⁶І повели його. Взявши якогось Симона з Киринеї, що йшов із поля, завдали йому нести хрест за Ісусом.

²⁷Ішла ж за ним велика юрба народу та жінки, які голосили й оплакували його.

²⁸Повернувшись до них, Ісус сказав: Дочки єрусалимські, не плачте за мною, краще плачте за собою та своїми дітьми,

²⁹бо ось настають дні, коли скажуть: Блаженні неплідні, і лона, що не родили, і груди, що не годували.

³⁰Тоді почнуть казати горам: Упадіть на нас, і горбам: Покрийте нас.

³¹Бо коли із зеленим деревом це роблять, то що станеться із сухим?

³²Вели з ним і інших двох злочинців, щоб убити.

³³І коли прийшли на місце, що зветься Лобне, тут розп'яли його і злочинців - одного праворуч, а другого ліворуч.

³⁴Ісус говорив: Батьку, прости їм, бо вони не знають, що роблять. А ті, що ділили його одіж, кидали жеребки.

³⁵А народ стояв і дивився. Насміхалися і начальники [з ними], кажучи: Інших рятував, - хай же порятує і себе самого, якщо він Христос, Божий обранець.

³⁶Глузували з нього й вояки; приступали, оцет йому подавали,

³⁷кажучи: Якщо ти Юдейський Цар, порятуй себе сам.

³⁸Був напис, [зроблений] над ним - [письмом грецьким, латинським та гебрайським]: Це - Юдейський Цар.

³⁹Один із розп'ятих злочинців зневажав його, кажучи: Чи ти не Христос? Порятуй себе й нас.

⁴⁰Обізвався і другий, докоряв йому, кажучи: Чи ти не боїшся Бога, коли й сам на таке засуджений?

⁴¹Але ми - справедливо, бо дістаємо по справедливості за наші вчинки; Він же нічого злого не зробив.

⁴²І додав: Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство твоє.

⁴³І сказав йому: Щиру правду кажу тобі, сьогодні зі мною будеш у раю.

⁴⁴І як настала шоста година; наступила темрява по всій землі - до дев'ятої години;

⁴⁵погасло сонце, а церковна завіса роздерлася навпіл.

⁴⁶Скрикнувши гучним голосом, Ісус промовив: Батьку, в твої руки передаю свій дух. Сказавши це, віддав дух.

⁴⁷Побачивши те, що сталося, сотник прославив Бога, кажучи: Справді, цей чоловік був праведний.

⁴⁸Численні присутні, які прийшли на це видовище, і, спостерігаючи те, що сталося, били себе в груди й верталися.

⁴⁹Віддалік стояли й дивилися всі його знайомі та жінки, що ішли за ним з Галилеї.

⁵⁰Один чоловік, на імя Йосип, який був радником, людина добра й праведна,

⁵¹з юдейського міста Ариматеї, - не пристав до ради та до їхнього діла, бо сам очікував Божого Царства;

⁵²підійшовши до Пилата, він випросив тіло Ісусове;

⁵³знявши його, обвинув полотном та поклав у висічену гробницю, до якої ніколи ніхто не був покладений.

⁵⁴Була п'ятниця, надходила субота.

⁵⁵А жінки, що йшли слідом, - ті, що прибули з ним із Галилеї, - побачили гріб і як було покладене його тіло.

⁵⁶Повернувшись, вони приготували пахощі та миро, а в суботу спочивали, згідно із заповіддю.