Read Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) Івана 10 Bible Online

Івана 10 - Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) bible

Івана 10

¹Щиру правду, щиру кажу вам: хто не входить до овечої кошари дверима, перелазить деінде, той злодій і розбійник;

²а хто входить дверима, той пастир овець.

³Йому брамник відчиняє, і вівці слухаються його голосу; він кличе своїх овець на ймення і виганяє їх.

⁴Коли всіх своїх овець веде, то йде перед ними, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос;

⁵за чужим же не йдуть, а втікають від нього, бо не знають чужого голосу.

⁶Отаку притчу сказав їм Ісус. Вони не зрозуміли, що означало те, про що говорив їм.

⁷Отже, знову сказав [їм] Ісус: Щиру правду, щиру кажу вам, що я - двері для овець.

⁸Всі, які приходили переді мною, були злодіями й розбійниками, та вівці їх не послухали.

⁹Я - двері; якщо хто мною ввійде, той буде врятований - і ввійде, і вийде, і знайде пасовисько.

¹⁰Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити й вигубити. Я прийшов, щоб мали життя - і мали вдосталь.

¹¹Я добрий пастир. Добрий пастир кладе свою душу за овець.

¹²Наймит же і той, що не є пастирем, якому вівці не належать, бачить наближення вовка, лишає овець і втікає, а вовк хапає їх і розполохує [вівці];

¹³[а наймит утікає], бо він таки наймит і не дбає про овець.

¹⁴Я добрий пастир і знаю своїх і знають мої мене,

¹⁵як знає мене Батько, а я знаю Батька, і кладу мою душу за овець.

¹⁶Маю й інших овець, які не з цієї кошари, але мені треба і їх привести: вони почують мій голос, і буде одна отара й один пастир.

¹⁷Саме тому любить мене Батько, що я кладу мою душу, щоб знову її взяти.

¹⁸Ніхто не бере її від мене, але я сам віддаю її. Владу маю її покласти, і владу маю знову її взяти; цю заповідь я дістав від мого Батька.

¹⁹Через ці слова знову виникла незгода між юдеями.

²⁰Багато з них казали: Він має біса; це навіжений; нащо слухаєте його?

²¹Інші казали: Ні, це не слова навіженого; чи ж може біс відкрити очі сліпому?

²²Було саме свято Відновлення в Єрусалимі; стояла зима.

²³І ходив Ісус у храмі - в притворі Соломоновім.

²⁴Обступили його юдеї і казали до нього: Доки триматимеш нас у непевності? Якщо ти Христос, скажи нам відкрито!

²⁵Відповів їм Ісус: Я вам сказав - а ви не вірите. Справи, які я чиню в ім'я мого Батька, - вони свідчать про мене.

²⁶Але ви не вірите, бо ви не з моїх овець,

²⁷[як я вам сказав]. Мої вівці слухаються мого голосу, і я їх знаю, і йдуть за мною,

²⁸і я даю їм вічне життя, і не загинуть повік, і ніхто не забере їх з моїх рук.

²⁹Мій Батько, який дав їх мені, є більшим від усіх, і ніхто не може забрати [їх] з руки [мого] Батька.

³⁰Я та Батько - ми одне.

³¹Знову юдеї взялися за каміння, щоб його побити.

³²Відповів їм Ісус: Багато добрих діл показав я вам від [мого] Батька. За які з цих діл хочете мене каменувати?

³³Відповіли йому юдеї, [кажучи]: Не за добрі діла каменуємо тебе, але за богозневагу; і що ти, бувши людиною, робиш себе Богом.

³⁴Відповів їм Ісус: Чи не написано в вашім законі: Я сказав: ви боги?

³⁵Якщо богами назвав тих, до яких було слово Боже, - а Писання порушувати не можна,

³⁶то до того, кого Батько освятив, послав у світ, ви кажете, що він зневажає Бога, бо сказав: Я Божий Син?

³⁷Якщо не роблю діл мого Батька, не вірте мені;

³⁸якщо ж роблю, то хоч не вірите мені, - вірте ділам, щоб ви зрозуміли й пізнали, що Батько в мені, а я - в Батькові.

³⁹І ще раз намагалися схопити його, але він оминув їхні руки.

⁴⁰І пішов знову на другий бік Йордану, на те місце, де Іван колись хрестив, і там зостався.

⁴¹І численні люди прийшли до нього, і казали, що Іван не зробив ні одного чуда, проте все, що говорив Іван про нього, було правдою.

⁴²І багато хто там повірив у нього.