Read Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) Івана 12 Bible Online

Івана 12 - Біблія. Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) bible

Івана 12

¹За шість днів до Пасхи Ісус прийшов до Витанії, де був Лазар, [що помер], якого Ісус воскресив із мертвих.

²Влаштували йому там вечерю, а Марта служила. Лазар був одним із тих, що були з ним при столі.

³Марія, взявши літру мира - із справжнього дорогоцінного нарду, - помазала Ісусові ноги і своїм волоссям обтерла їх. Дім наповнився пахощами мира.

⁴Каже один з його учнів, Юда [Симонів] Іскаріотський, який мав його видати:

⁵Чому б не продати це миро за триста динаріїв і не роздати бідним?

⁶Він сказав це не тому, що журився бідними, але що був злодієм і, маючи калиту, носив те, що вкидали.

⁷Сказав Ісус: Лиши її, це вона на день мого похорону зберегла:

⁸бідних завжди з собою маєте, мене ж - не завжди маєте.

⁹Довідалось багато юдеїв, що він там, і прийшли не тільки задля Ісуса, а й щоб побачити Лазаря, якого він воскресив із мертвих.

¹⁰Архиєреї змовилися, щоб і Лазаря вбити,

¹¹бо багато через нього відходило від юдеїв і вірило в Ісуса.

¹²Другого дня багато народу, що прийшло на свято, почувши, що Ісус іде до Єрусалима.

¹³Взяли віття з пальм і вийшли йому назустріч і вигукували, [кажучи]: Осанна! Благословенний, хто йде в ім'я Господнє! Цар Ізраїлю!

¹⁴А Ісус, знайшовши осля, сів на нього, - згідно з написаним:

¹⁵Не бійся, дочко Сіонська! Ось Цар твій іде, сидячи на ослі молодому.

¹⁶Його учні спочатку не зрозуміли цього. Але коли прославився Ісус, тоді згадали, що це було про нього написане, і це йому зробили.

¹⁷Свідчили люди, які були з ним, коли він викликав Лазаря з гробу і воскресив його з мертвих.

¹⁸Тому і зустрів його натовп, бо почув, що він учинив це чудо.

¹⁹Фарисеї гомоніли між собою: Дивіться, нічого не вдієте: весь світ пішов за ним.

²⁰Деякі з тих, що прийшли на поклін у свято, були греки.

²¹Вони підійшли до Пилипа, що був з Витсаїди Галилейської, і благали його, кажучи: Пане, хочемо бачити Ісуса.

²²Приходить Пилип і каже це Андрієві; йдуть Андрій з Пилипом і повідомляють Ісусові.

²³Ісус сказав їм у відповідь: Прийшла година прославитися Людському Синові.

²⁴Щиру правду, щиру кажу вам, якщо зерно пшениці, впавши на землю, не вмре, воно залишиться одне. Якщо ж умре, - принесе багато плодів.

²⁵Хто любить душу свою, погубить її; хто ж ненавидить душу свою в цьому світі, той збереже її у вічному житті.

²⁶Якщо хто мені служить, хай іде за мною, і де я є, там і буде мій слуга. Якщо хто мені служить, його пошанує [мій] Батько.

²⁷Нині душа моя стривожена. І що скажу? Батьку, врятуй мене від цієї години! Але ж задля цього я і прийшов - на цю годину.

²⁸Батьку, прослав своє ім'я. Почувся тоді голос з неба: І прославив я - і знову прославлю.

²⁹А юрба, що стояла і чула його, говорила: Це був грім. Ішні казали: То ангел до нього заговорив.

³⁰Відповів Ісус і сказав: Не для мене був цей голос, а для вас.

³¹Нині настав суд цьому світові і нині князь цього світу буде вигнаний геть.

³²Якщо я буду піднесений від землі, то притягну всіх до себе.

³³Говорив це, зазначуючи, якою смертю мав умерти.

³⁴Відповіли йому з юрби: Ми чули із закону, що Христос перебуває вічно. А ти кажеш, що треба, аби піднісся Людський Син? Хто він, цей Людський Син?

³⁵Тоді сказав їм Ісус: Ще трохи часу світло є між вами. Ходіть, доки маєте світло, щоб вас не огорнула темрява; і хто ходить у темряві, не знає, куди йде.

³⁶Доки маєте світло, вірте у світло, щоб були ви синами світла. Сказавши це, Ісус відійшов і сховався від них.

³⁷Хоч він зробив перед ними стільки чуд, - не вірили в нього,

³⁸- щоб збулося слово пророка Ісаї, яке він сказав: Господи, хто повірив тому, що чули від нас? І кому відкрилася Господня правиця?

³⁹Не могли вірити ще й тому, як казав Ісая,

⁴⁰що засліпив їхні очі, закам'янив їхні серця, щоб не бачили очима, не розуміли серцем і не навернулися, і уздоровлю їх.

⁴¹Це сказав Ісая, коли побачив славу його й заговорив про нього.

⁴²Одначе і багато можновладців повірило в нього, але через фарисеїв не признавались. щоб не бути вигнаними з синаґоґи;

⁴³полюбили бо людську славу більше, ніж Божу славу.

⁴⁴Ісус підніс голос і сказав: Хто вірить у мене, - той не в мене вірить, а в того, що мене послав.

⁴⁵А хто бачить мене, той бачить того, що мене послав.

⁴⁶Я - світло, що прийшло у світ, щоб кожний, хто вірить у мене, не перебував у темряві.

⁴⁷Якщо хто почує мої слова і не збереже, я його не суджу: бо я не прийшов, щоб судити світ, але щоб спасти світ.

⁴⁸Хто зрікається мене й не приймає моїх слів, той має свого суддю: слово, яке я сказав, - воно судитиме його останнього дня.

⁴⁹Бо не від себе я говорив, а Батько, який послав мене, - це він дав мені заповідь, що маю сказати і що говорити.

⁵⁰І знаю, що його заповідь - це вічне життя. Що я кажу, то так кажу, як сказав мені Батько.