Read Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 Йов 9 Bible Online

Йов 9 - Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 bible

Йов 9

¹А Йов відповів та й сказав:

²Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

³Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

⁴Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

⁵Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

⁶Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

⁷Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

⁸Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

⁹Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

¹⁰Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

¹¹Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

¹²Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

¹³Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

¹⁴що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

¹⁵я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

¹⁶Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

¹⁷Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

¹⁸Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

¹⁹Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

²⁰Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

²¹Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

²²Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

²³Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

²⁴У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

²⁵А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

²⁶проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

²⁷Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

²⁸то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

²⁹Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

³⁰Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

³¹то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

³²Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

³³поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

³⁴Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

³⁵тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...