Read Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 Псалми 104 Bible Online

Псалми 104 - Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 bible

Псалми 104

¹Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!

²Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.

³Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!

⁴Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.

⁵Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,

⁶безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,

⁷від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,

⁸виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.

⁹Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.

¹⁰Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,

¹¹напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.

¹²Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.

¹³Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.

¹⁴Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,

¹⁵і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.

¹⁶Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,

¹⁷що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.

¹⁸Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.

¹⁹І місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.

²⁰Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,

²¹ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.

²²Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.

²³Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.

²⁴Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!

²⁵Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!

²⁶Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.

²⁷Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.

²⁸Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.

²⁹Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.

³⁰Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.

³¹Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!

³²Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!

³³Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!

³⁴Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!

³⁵Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!