Read Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 Псалми 44 Bible Online

Псалми 44 - Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 bible

Псалми 44

¹Для дириґента хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.

²Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

³Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

⁴Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

⁵Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

⁶Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

⁷бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

⁸але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

⁹Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

¹⁰та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

¹¹Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

¹²Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

¹³Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

¹⁴Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

¹⁵Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

¹⁶Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

¹⁷через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

¹⁸Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

¹⁹не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

²⁰Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

²¹чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

²²Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

²³що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

²⁴Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

²⁵Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

²⁶Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...

²⁷Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!