Read Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 Псалми 69 Bible Online

Псалми 69 - Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 bible

Псалми 69

¹Для дириґента хору. На спів: „Лелії". Давидів.

²Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

³Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

⁴Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

⁵Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

⁶Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

⁷Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

⁸бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

⁹Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

¹⁰бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

¹¹і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

¹²За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

¹³про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

¹⁴А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

¹⁵визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

¹⁶Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

¹⁷Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

¹⁸і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

¹⁹наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

²⁰Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

²¹Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!

²²І жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...

²³Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,

²⁴бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!

²⁵Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

²⁶Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

²⁷Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...

²⁸Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

²⁹нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

³⁰А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,

³¹і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!

³²І буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.

³³Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,

³⁴бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!

³⁵Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,

³⁶бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,

³⁷і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!