Read Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 Приповiстi 14 Bible Online

Приповiстi 14 - Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 bible

Приповiстi 14

¹Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

²Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

³На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

⁴Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

⁵Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

⁶Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

⁷Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

⁸Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

⁹Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

¹⁰Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

¹¹Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

¹²Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

¹³Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

¹⁴Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

¹⁵Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

¹⁶Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

¹⁷Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

¹⁸Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

¹⁹Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

²⁰Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

²¹Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

²²Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

²³Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

²⁴Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

²⁵Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

²⁶У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

²⁷Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

²⁸У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

²⁹Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

³⁰Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

³¹Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

³²Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

³³Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

³⁴Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

³⁵Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.