Read Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 Приповiстi 6 Bible Online

Приповiстi 6 - Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 bible

Приповiстi 6

¹Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,

²ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!

³Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,

⁴не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,

⁵рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!

⁶Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:

⁷нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;

⁸вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.

⁹Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?

¹⁰Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

¹¹і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...

¹²Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,

¹³він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,

¹⁴в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,

¹⁵тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!

¹⁶Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:

¹⁷очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,

¹⁸серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,

¹⁹свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!

²⁰Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!

²¹Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!

²²Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!

²³Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,

²⁴щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.

²⁵Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,

²⁶бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...

²⁷Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?

²⁸Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?

²⁹Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!

³⁰Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,

³¹та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!

³²Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,

³³побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,

³⁴бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:

³⁵він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!