Read Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 Екклезiяст 7 Bible Online

Екклезiяст 7 - Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 bible

Екклезiяст 7

¹Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

²Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

³Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

⁴Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

⁵Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

⁶бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

⁷Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

⁸Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

⁹Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

¹⁰Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

¹¹Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

¹²бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

¹³Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

¹⁴За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

¹⁵В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

¹⁶Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

¹⁷Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

¹⁸Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

¹⁹Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

²⁰Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

²¹тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

²²знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

²³Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

²⁴Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

²⁵Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

²⁶І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

²⁷Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

²⁸Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

²⁹Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...