Read Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 Єремiя 48 Bible Online

Єремiя 48 - Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 bible

Єремiя 48

¹На Моава. Так каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Горе місту Нево, бо воно поруйноване; Кір'ятаїм посоромлений, здобутий; посоромлений Замок високий, заляканий...

²Нема більше слави Моаву! У Хешбоні лихе вимишляють на нього: Ходімо, і витнім його із народу! Теж, Мадмене, замовкнеш і ти: за тобою йде меч!

³Чути крик із Горонаїму: Руїна й нещастя велике!

⁴Моав поруйнований, крик підняли аж до Цоару,

⁵бо ходом в Лухіт підуть догори з великим плачем, бо на збіччі Горонаїму чути крик боязкий про руїну...

⁶Утікайте, рятуйте хоч душу свою, і станете, мов отой верес в пустині!

⁷Бо за те, що надіявся ти на вчинки свої та на скарби свої, ти також будеш узятий, і піде Кемош до полону, а разом із ним його священики та його зверхники...

⁸І прийде руїна до кожного міста, і не буде врятоване жодне із них, і загине долина, й погублена буде рівнина, бо так говорив був Господь!...

⁹Дайте крила Моаву, і він відлетить, і міста його стануть спустошенням, так що не буде мешканця у них...

¹⁰Проклятий, хто робить роботу Господню недбало, і проклятий, хто від крови на меча свого стримує!

¹¹Спокійний Моав від юнацтва свого, і мирний на дріжджах своїх, і не лито із посуду в посуд його, і він на вигнання не йшов, тому в нім його смак позостався, а запах його не змінився.

¹²Тому то ось дні настають, говорить Господь, і пошлю Я на нього розливачів, і його розіллють, і посуд його опорожнять, і дзбанки його порозбивають!...

¹³І за Кемоша Моав посоромлений буде, як Ізраїлів дім посоромлений був за Бет-Ел, за місце надії своєї.

¹⁴Як говорите ви: Ми хоробрі та сильні до бою?

¹⁵Попустошений буде Моав, і до міст його ворог підійметься, і підуть добірні його юнаки на заріз, каже Цар, що Господь Саваот Йому Ймення...

¹⁶Близький похід нещастя Моава, а лихо його дуже квапиться...

¹⁷Співчувайте йому, всі довкілля його, і всі, хто ім'я його знає, скажіть: Як зламалося сильне це берло, ця палиця пишна!

¹⁸Спустися зо слави своєї, і всядься в пустині, о мешканко, дочко Дівону, бо спустошник Моава до тебе прийшов, і понищив твердині твої!

¹⁹Стань на дорозі й чекай, мешканко Ароеру, питай втікача та врятовану, кажи: Що це сталося?

²⁰Моав посоромлений, бо розтрощений він, ридайте та плачте, і звістіте в Арноні, що Моав попустошений!

²¹І суд ось прийшов на рівнинний цей край, на Холон й на Ягцу, і на Мефаат,

²²і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівдатаїм,

²³і на Кір'ятаїм, і на Бет-Ґамул, і на Бет-Меон,

²⁴і на Керіййот, і на Боцру, і на всі міста моавського краю, далекі й близькі...

²⁵І відтятий Моавові ріг, і рамено його розтрощене, говорить Господь.

²⁶Упійте його, бо пишавсь проти Господа він, і він з плюскотом упаде до блювоти своєї, і станеться й він посміховиськом!...

²⁷І чи ж для тебе Ізраїль не був посміховиськом цим? Хіба серед злодіїв був знайдений він, що ти скільки говориш про нього, то все головою хитаєш?

²⁸Покиньте міста, й пробувайте на скелі, мешканці Моава, і будьте, немов та голубка, що над краєм безодні гніздиться!

²⁹Ми чули про гордість Моава, що чванливий він дуже, про надутість його і його гордування, про бундючність його та пиху його серця.

³⁰Я знаю, говорить Господь, про зухвальство його, і про його балачки безпідставні, робили вони неслухняне!

³¹Ридаю тому над Моавом, і кричу за Моавом усім, зідхаю над людьми Кір-Хересу...

³²Більш як за Язером Я плакав, Я плакатиму за тобою, винограднику Сівми! Галузки твої перейшли аж за море, досягли аж до моря Язера. Спустошник напав на осінній твій плід, і на винобрання твоє,

³³і забрана буде потіха твоя та радість твоя з виноградника й з краю Моава, і вино із чавила спиню! Не буде топтати топтач, радісний крик при збиранні не буде вже радісним криком збирання...

³⁴Від крику Хешбону аж до Ел'але, аж до Ягацу нестися буде їхній голос, від Цоару аж до Горонаїму, до Еґлат-Шелішійї, бо й вода із Німріму пустинею стане...

³⁵І вигублю Я із Моава, говорить Господь, того, хто для жертов виходить на пагірок, і богові кадить своєму.

³⁶Тому стогне серце Моє за Моавом, немов та сопілка, і стогне серце Моє, як сопілка, за людьми Кір-Хересу, бо погинули ті, хто багатство набув!...

³⁷Тому кожна голова облисіла, і кожна борода обстрижена, на руках у всіх порізи жалоби, і на стегнах верета...

³⁸На всіх дахах Моава й на площах його самий лемент, бо розбив Я Моава, мов посуд, якого не люблять, говорить Господь...

³⁹Як він розтощений плачуть, як ганебно Моав утікав, і як він посоромлений! І Моав став за посміх та пострах для всього довкілля його!

⁴⁰Бо так промовляє Господь: Ось він, як орел, прилетить, і крила свої над Моавом розгорне,

⁴¹міста будуть взяті, й твердині захоплені... І того дня стане серце лицарства Моава, як серце жони-породіллі!

⁴²І з народів Моав буде вигублений, бо пишавсь проти Господа він...

⁴³Страх, та безодня, та пастка на тебе, мешканче Моава! говорить Господь.

⁴⁴Хто від страху втече, той в безодню впаде, хто ж з безодні підійметься, той буде схоплений в пастку... Бо спроваджу на нього, на того Моава, рік їхньої кари, говорить Господь.

⁴⁵Втікачі знесилені будуть ставати у тіні Хешбону, бо вийде огонь із Хешбону, а полум'я з-поміж Сигону, і поїсть край волосся на скроні Моаву та череп синів галасливих...

⁴⁶Горе, Моаве, тобі! Загинув Кемошів народ, бо сини твої взяті в полон, твої ж дочки в неволю!...

⁴⁷І верну Я Моавові долю наприкінці днів, говорить Господь. Аж досі суд на Моава.