Read Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 Плач Єремiї 3 Bible Online

Плач Єремiї 3 - Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 bible

Плач Єремiї 3

¹Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,

²Він провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...

³Лиш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...

⁴Він виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,

⁵обгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,

⁶у темноті мене посадив, мов померлих давно...

⁷Обгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...

⁸І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...

⁹Камінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...

¹⁰Він для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!

¹¹Поплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!

¹²Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,

¹³пустив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...

¹⁴Для всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...

¹⁵Наситив мене гіркотою, мене напоїв полином...

¹⁶І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,

¹⁷і душа моя спокій згубила, забув я добро...

¹⁸І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...

¹⁹Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,

²⁰душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...

²¹Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:

²²Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,

²³нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!

²⁴Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!

²⁵Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!

²⁶Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.

²⁷Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,

²⁸нехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;

²⁹хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;

³⁰хай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...

³¹Бо Господь не навіки ж покине!

³²Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,

³³бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.

³⁴Щоб топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,

³⁵щоб перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,

³⁶щоб гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!

³⁷Хто то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?

³⁸Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?

³⁹Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.

⁴⁰Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!

⁴¹підіймімо своє серце та руки до Бога на небі!

⁴²Спроневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,

⁴³закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,

⁴⁴закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...

⁴⁵Сміттям та огидою нас Ти вчинив між народами,

⁴⁶наші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,

⁴⁷страх та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...

⁴⁸Моє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...

⁴⁹Виливається око моє безупинно, нема бо перерви,

⁵⁰аж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,

⁵¹моє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...

⁵²Ловлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,

⁵³життя моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...

⁵⁴Пливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...

⁵⁵Кликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,

⁵⁶Ти чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!

⁵⁷Ти близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!

⁵⁸За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.

⁵⁹Ти бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!

⁶⁰Усю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,

⁶¹Ти чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,

⁶²мову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...

⁶³Побач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!

⁶⁴Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!

⁶⁵Подай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!

⁶⁶Своїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!