Read Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 Єзекiїль 12 Bible Online

Єзекiїль 12 - Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 bible

Єзекiїль 12

¹І було мені слово Господнє таке:

²Сину людський, ти живеш серед дому ворохобного, вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають вуха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохобний.

³А ти, сину людський, пороби собі речі для мандрівки, і йди на вигнання вдень на їхніх очах, і підеш на вигнання з свого місця до іншого місця на їхніх очах, може побачать вони, що вони дім ворохобности.

⁴І повиносиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх очах, а ти вийдеш увечорі на їхніх очах, як виходять вигнанці.

⁵На їхніх очах пробий собі дірку в стіні, і повиносиш нею.

⁶На їхніх очах на рамені повиносиш, винесеш потемки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе знаком для Ізраїлевого дому.

⁷І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повиносив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, потемки повиносив, на рамені носив на їхніх очах.

⁸А ранком було мені слово Господнє таке:

⁹Сину людський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохобности: Що ти робиш?

¹⁰Скажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони.

¹¹Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зроблено їм, підуть на вигнання в полон!

¹²А той начальник, що серед них, на рамені буде нести потемки й вийде; у стіні проб'ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очима.

¹³І розтягну на нього сітку Свою, і він буде схоплений в пастку Мою, і відведу його до Вавилону, до халдейського краю, та його він не побачить, і там помре.

¹⁴А все, що навколо нього, його помічники та всі війська його, розпорошу на всі вітри, і витягну за ними меча...

¹⁵І пізнають вони, що Я Господь, коли розвію їх поміж народами та розпорошу їх по країнах!

¹⁶А нечисленних з них людей збережу від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповідали про свої гидоти серед народів, куди поприходять. І вони пізнають, що Я Господь!

¹⁷І було мені слово Господнє таке:

¹⁸Сину людський, їж свій хліб у дрижанні, а воду свою пий у тремтінні та в журбі.

¹⁹І скажеш до народу цього Краю: Так говорить Господь Бог на мешканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпінні, бо спустошів їхній Край від своєї повні за насилля всіх, що мешкають у ньому.

²⁰І поруйнуються населені міста, а Край стане спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!

²¹І було мені слово Господнє таке:

²²Сину людський, що це в вас за приповістка така в Ізраїлевій землі: Продовжаться дні, і зникне всіляке видіння?

²³Тому скажи їм: Так говорить Господь Бог: Припиню Я цю приповістку, і більше не будуть її приповісткувати в Ізраїлі, але говори їм: Наблизилися оті дні й слово всякого видіння.

²⁴Бо не буде вже жодного марного видіння та підлесливого чарування в Ізраїлевім домі.

²⁵Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно здійснене, не відтягнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохобности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог.

²⁶І було мені слово Господнє таке:

²⁷Сину людський, ось говорить Ізраїлів дім: Те видіння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи він пророкує.

²⁸Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтягнуться вже всі слова Мої, яке слово говоритиму, те буде виконане, говорить Господь Бог!