Read Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 Повторення Закону 32 Bible Online

Повторення Закону 32 - Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 bible

Повторення Закону 32

¹Слухай, небо, а я говоритиму, і хай почує земля мову уст моїх!

²Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса, моя мова, як краплі дощу на траву, та як злива на зелень.

³Як буду я кликати Ймення Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!

⁴Він Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він.

⁵Зіпсулись вони, не Його то сини, покоління невірне й покручене.

⁶Чи тим віддасте Господеві, народе нікчемний й немудрий? Чи ж не Він Батько твій, твій Творець? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.

⁷Пам'ятай про дні давні, розважайте про роки усіх поколінь, запитай свого батька, і покаже тобі твоїх тих старших, а вони тобі скажуть.

⁸Як Всевишній народам спадок давав, коли Він розділяв синів людських, Він поставив границі народам за числом Ізраїлевих синів.

⁹Бо частка Господня народ Його, Яків відміряний уділ спадщини Його.

¹⁰Знайшов Він його на пустинній землі та в степу завивання пустельних гієн, та й його оточив, уважав Він за ним, зберігав Він його, як зіницю оту свого ока.

¹¹Як гніздо своє будить орел, як ширяє він понад своїми малятами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на рамені крилатім своїм,

¹²так Господь Сам провадив його, а бога чужого при нім не було.

¹³Він його садовив на висотах землі, і він їв польові врожаї, Він медом із скелі його годував, і оливою з скельного кременя,

¹⁴маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібної, разом із лоєм ягнят та баранів з Башану й козлів, разом з такою пшеницею, як лій на нирках, і кров виноградної ягоди пив ти вином.

¹⁵І потовстів Єшурун та й брикатися став. І ти потовстів, погрубів, став гладкий. І покинув він Бога, що його створив, і Скелю спасіння свого злегковажив.

¹⁶Чужими богами Його роздражнили, Його розгнівили своїми гидотами.

¹⁷Вони демонам жертви складали, не Богу, складали богам, що не відали їх, новим, що недавно прийшли, не лякалися їх батьки ваші!

¹⁸Забуваєш ти Скелю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.

¹⁹І побачив Господь, та й зненавидів їх, через гнів на синів Своїх і на дочок Своїх,

²⁰та й сказав: Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кінець, бо вони покоління розбещене, діти, що в них нема віри.

²¹Роздражнили Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгнівили своїми марнотами, тому роздражню Я їх тим, хто не народ, нерозумним народом розгніваю їх.

²²Бо був загорівся огонь Мого гніву, і палився він аж до шеолу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підвалини гір.

²³Я на них нагромаджу нещастя, зуживу Свої стріли на них.

²⁴Будуть виснажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та заразою лютою, і зуба звірини нашлю Я на них, з отрутою плазунів по землі.

²⁵Надворі забиватиме меч, а в кімнатах страхіття, як юнака, так і дівчину, грудне немовля з чоловіком посивілим.

²⁶Я сказав: Повигублюю їх, відірву від людей їхню пам'ять,

²⁷та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб противники їх не згордилися, щоб вони не сказали: Піднеслася наша рука, і не Господь учинив усе це.

²⁸Бо вони люд безрадний, і нема в них розумування.

²⁹Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були про кінець свій.

³⁰Як може один гнати тисячу, а два проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала їхня Скеля, і Господь видав їх?

³¹Не така бо їх скеля, як наша та Скеля, хай судять самі вороги.

³²Бо їх виноград з винограду содомського та з піль тих гоморських, винні ягоди їхні отруйні то ягоди, вони грона гіркоти для них,

³³вино їхнє зміїна отрута і гадюча погибельна їдь!

³⁴Чи замкнене в Мене не це, у скарбницях Моїх запечатане?

³⁵Моя пімста й відплата на час, коли їхня нога посковзнеться, бо близький день погибелі їх, поспішає майбутнє для них.

³⁶Бо розсудить Господь Свій народ, і змилосердиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабіла, і нема ні невільного, ані вільного.

³⁷І Він скаже тоді: Де їх боги, де скеля, що в ній поховались вони,

³⁸що їли вони лій кривавих їх жертов, пили вино жертов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.

³⁹Побачте тепер, що Я Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й оживлюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.

⁴⁰Бо до неба підношу Я руку Свою та й кажу: Я навіки Живий!

⁴¹Поправді кажу вам: Я вістря Свого меча нагострю, і рука Моя схопиться суду, тоді відімщу Я Своїм ворогам, і Своїм ненависникам Я відплачу.

⁴²Я стріли Свої понапоюю кров'ю, а Мій меч поїдатиме м'ясо, кров'ю забитого й бранця, головами кучматими ворога.

⁴³Радійте, погани, з народом Його, бо Він відімститься за кров Своїх всіх рабів, і пімсту поверне Своїм ворогам, і викупить землю Свою, Свій народ.

⁴⁴І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова цієї пісні до ушей народу, він та Ісус, син Навинів.

⁴⁵А коли Мойсей скінчив промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,

⁴⁶то сказав він до них: Приложіть свої серця до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова цього Закону.

⁴⁷Бо це для вас не слово порожнє, воно життя ваше, і цим словом ви продовжите дні на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.

⁴⁸І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:

⁴⁹Вийди на ту гору Аварім, на гору Нево, що в моавському краї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.

⁵⁰І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Аарон на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,

⁵¹за те, що ви спроневірилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізраїлевих синів.

⁵²Бо знавпроти побачиш ти той Край, та не ввійдеш туди, до того Краю, що Я даю Ізраїлевим синам.